31 жовтня: сьогодні відзначається церковне свято, вшановують певних святих, а також існують основні обмеження для цього дня.

Розповідаємо, яке церковне свято відзначають 31 жовтня за новим і старим стилем, які заборони дня, у кого іменини.

31 жовтня за новим церковним календарем згадують святих Никодима і Спиридона Києво-Печерських, а також святого праведного Петра (Калнишевського) Багатостраждального. Про традиції та прикмети 31 жовтня і яке церковне свято сьогодні відзначають у церкві за старим стилем - у матеріалі.

2023 року Православна церква України перейшла на новий календарний стиль, і всі православні свята з фіксованою датою змістилися на 13 днів раніше. Але частина вірян продовжують дотримуватися колишнього календаря - збереження старого стилю залишається правом релігійних громад і монастирів.

Православне свято 31 жовтня за новим церковним календарем (13 листопада за старим) - день пам'яті Никодима і Спиридона Печерських, які ввійшли в історію як проповідники християнства, а також святого Петра Багатостраждального, видатного українського державного, культурного і релігійного діяча, кошового отамана Війська Запорізького Низового.

Никодим і Спиридон, які жили в XII столітті, стали відомими завдяки своїм тридцятирічним подвигам у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. У цьому святому місці вони присвятили себе випіканню проскур — маленького круглого хліба, який роздається вірянам у церквах.

Про святого Никодима відомо небагато: він багато років був учнем Спиридона, навчався у нього мистецтву виготовлення просфор. Як і Спиридон, він дотримувався аскетичного способу життя і віддавався молитвам з ранку до пізнього вечора.

Про Спиридона Печерського ходять легенди. Переказ свідчить, що одного разу піч, у якій готували, і підлога навколо неї загорілися - якби сталася пожежа, знищила б чимало. Але Спиридон не дав цьому статися: він накрив полум'я своїм одягом, який на диво не загорівся, а потім полив усе водою і загасив вогонь. Сам він також залишився неушкодженим. Після цього випадку Спиридона і Никодима стали вважати хранителями від пожежі. Крім цього, святий Спиридон був наділений здатністю до чудотворення. Обидва ченці прожили до старості, а їхні мощі перебувають там же, у Ближніх печерах.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Святий праведний Петро Калнишевський - видатний український державний, культурний і релігійний діяч, кошовий отаман Війська Запорозького Низового, кавалер ордену Андрія Первозванного і політичний в'язень Російської імперії.

Петро з'явився на світ у 1690 році (декотрі джерела вказують на 1691 рік) у селі Пустовійтівка, яке нині знаходиться в Роменському районі Сумської області. За народними переказами, він потрапив на Січ у віці восьми років. Володіючи видатними розумовими здібностями та сміливістю, спочатку обіймав посаду військового осавула, а згодом став суддею Війська Запорозького Низового. У 1762 році козаки обрали його кошовим отаманом, але незабаром, після зустрічі з Катериною II в Москві, його зняли з цієї посади. Проте, всупереч царським указам, через три роки козаки знову проголосували за нього на цю посаду, переобираючи його протягом наступних десяти років, поки Військо Запорозьке Низове не було анексоване у 1775 році.

Внаслідок своїх зусиль у російсько-турецькій війні між 1768 і 1774 роками, Військо Запорозьке отримало вдячність від цариці. Кошовий, який на той час вже мав 80 років, був нагороджений найвищим орденом Російської імперії - Андрія Первозванного, а також отримав військове звання генерал-поручика в Російській армії.

За часів свого отаманства Петро Калнишевський обстоював володіння і територіальні права Запоріжжя, дбав про поширення землеробства, торгівлі, заселення запорізьких земель. Також Петро посилював свою владу та обмежував права старшин і козацької ради. Був людиною віруючою - на його кошти збудовано церкву святої Трійці в с. Пустовійтівка, храм Покрови Пресвятої Богородиці в м. Ромни, Свято-Миколаївську церкву в м. Сміла, куплено багато церковної літератури, також кошовий фінансував чимало шкіл. 1768 року на Січі спалахнув козачий бунт - козаки виступили через погіршення свого становища, що було наслідком політики влади Російської імперії, але Калнишевський придушив повстання.

У 1775 році князь Потьомкін виступив на засіданні уряду з проектом знищення Запорізької Січі. 100-тисячне військо генерал-поручика Петра Текелія, повертаючись із війни з Османською імперією, обступило Січ - у цей час Військо Запорозьке ще з цієї війни не повернулося. Калнишевський не мав сил захищатися і здався без бою - росіяни розграбували військову скарбницю, припаси, архів, церкву. Калнишевського заарештували і за пропозицією Потьомкіна довічно заслали в Соловецький монастир - без відпусток, із забороною листування, спілкування з іншими. Катерина II видала маніфест, яким оголосила, "что нѣтъ теперь болѣе Сѣчи Запорожской въ политическомъ ея уродствѣ (рос)".

У Соловецькому монастирі Петра Калнишевського утримували в казематі №15, на добу виділяли 1 рубль (у 40 разів більше, ніж іншим в'язням). Але він їх економив - відремонтував свій каземат і вже наприкінці життя купив Євангеліє вартістю 2435 рублів, яке подарував монастирю. За весь час перебування у в'язниці він здичавів і втратив зір, мав великі нігті, довгу бороду, а одяг на ньому розпадався на лахміття та звалювався з плечей. Указом нового імператора Олександра 1801 р. Петро Калнишевський був помилуваний. Тоді йому йшов 111 рік, тому він залишився ченцем у монастирі. Помер Петро Калнишевський на 113-му році життя 31 жовтня, похований на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором. Могила кошового не збереглася, лише на паперті Спасо-Преображенського собору є могильна плита з текстом.

Петро Калнишевський отримав канонізацію від української церкви у 2008 році під ім'ям Петро Багатостраждальний.

Православне свято сьогодні за старим стилем - день пам'яті апостола і євангеліста Луки. Раніше УНІАН розповідав, яке сьогодні церковне свято відзначають за старим календарним стилем - що можна і не можна робити в цю дату.

За прикметами дня судять, якими будуть погода та зима:

У народній традиції 31 жовтня відзначається свято Никодимів день. У минулі часи в цей період господарі зазвичай переселяли курей у більш теплі приміщення, оскільки у звичних їм було вже не комфортно через холод.

У церковне свято 30 жовтня, як і в будь-який інший день, церква не схвалює сварок і лихослів'я, пліток і наклепу, осуду, жадібності, заздрості, помсти й ліні. Не слід відмовляти в допомозі тим, хто просить.

Що сьогодні не можна робити за народними прикметами: давати і брати гроші в борг, лінуватися і розмовляти з незнайомцями.

У православне свято сьогодні звертаються з молитвами до святих Спиридона і Никодима Печерського - про захист будинку від пожеж, а також хвороб, злиднів і сімейних негараздів. У святого Петра просять, щоб він помолився за нас грішних, випросив у Бога любові до чеснот і миру на нашу землю.

У народі 31 жовтня готують страви з курки - вважається, що якщо з'їсти шматочок курки цього дня, то біда обійде стороною.

Іменини сьогодні за церковним календарем відзначають Гавриїл, Георгій, Григорій, Дмитро, Костянтин, Михайло, Микола, Пантелеймон, Пантелей, Петро, Сергій, Устин, Федір, Федора.

Згідно з традиційним календарем, день ангела відзначають Йосип, Давид, Микола, Гавриїл, Іван, Сергій, Юліан, Єлизавета, Леонтій та Андрій.