Чи існує у нас стратегія: колонка Юрія Темірова щодо представлення мирного плану від Зеленського.
Експерт Юрій Теміров висловив свої міркування стосовно Плану Зеленського/Фото: Win McNamee/Getty Images.
Декан історичного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Теміров надав ексклюзивне інтерв'ю для Meta.ua, у якому висловив свої міркування про представлення мирного плану Володимира Зеленського перед членами Верховної Ради України.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Герой одного популярного в радянські часи мультфільму, створеного на основі західного за походженням сюжету, постійно ставив собі та своїм компаньйонам питання: Чи маємо ми план?
Президент Володимир Зеленський зараз активно презентує "План перемоги" як всередині країни, так і нашим союзникам. Поки що маємо аплодисменти стоячи від депутатів Верховної Ради України та дуже стриману реакцію західних партнерів. Сполучені Штати, за словами держсекретаря Ентоні Блінкена, ретельно вивчають український план, керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель вкотре наголосив нагальну потребу надати Україні кращі та сильніші гарантії безпеки, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав план "хорошим сигналом". Українські та західні експерти, які не обтяжені необхідністю використовувати дипломатичні формулювання, відверто вказують на нереалістичність багатьох компонентів "Плану перемоги". Дійсно, президент Зеленський під час представлення плану ВРУ визнав, що запрошення до НАТО є "першим і дуже важливим" пунктом. Загалом, всі ключові елементи конструкції плану прямо залежать від рішучості та політичної волі Заходу. Чи варто очікувати швидких кардинальних змін в позиції наших стратегічних союзників? На жаль, скоріше за все - ні. Представниця США при НАТО Джуліан Сміт однозначно заявила: "ми зараз не на тому етапі, коли Альянс говорить про надання запрошення в короткостроковій перспективі". Така відповідь ставить під сумнів саму запропоновану концепцію перемоги, а тому ступінь "далекості" від реальності нюансів плану втрачає актуальність.
На нашу думку, "віддаленість від реальності" не є основною проблемою, а радше наслідком іншого системного недоліку в нашому плані. Яка саме реальність мається на увазі? Основною складовою нинішньої реальності є війна на виснаження. Безумовно, підтримка союзників має стратегічне значення, але що з нашою власною готовністю до такої війни? Накопичена втома від війни в західних суспільствах є серйозною загрозою, однак байдужість до війни з боку певної частини українців є ще більш небезпечною. Чому, вже на третьому році війни, наш план перемоги не включає заходів щодо всебічної внутрішньої мобілізації суспільства, не кажучи вже про ефективну військову мобілізацію? Чому ми продовжуємо давати обіцянки щодо умов і термінів завершення конфлікту, що лише викликає нові хвилі розчарування і відчаю? Складається враження, що ми підготували "графік" переважно для наших західних партнерів, залишивши собі роль спостерігачів.
Щодо деяких методологічних аспектів "Плану перемоги" можна зазначити, що одним із його ключових елементів є стримування Росії. Проте настав час залишити цю стратегію в минулому, оскільки вона більше не відповідає реаліям сучасної світової політики, а також викликам, які постають перед національною та міжнародною безпекою. Сучасні війни, зокрема російсько-український конфлікт, демонструють їх багатогранний характер. В умовах протистояння з нинішньою "віссю зла" демократичному Заходу, а також Україні, яка стає частиною цього альянсу, необхідно радикально переглянути та оновити свою стратегію.
Але чи дійсно у нас є чіткий план дій? Маємо уявлення, яке є не менш важливим. Це уявлення потребує, по-перше, адаптації, щоб краще відповідати дійсності. По-друге, нам потрібен ефективний алгоритм, що вже сьогодні об'єднує наші зусилля з активізацією власних ресурсів і потенціалом наших партнерів.
