Розкішний: на Західному фронті сталося зміна в уявленнях про російські активи.

Навіть під час війни українська економіка тримається, а рішення про новий кредит від Групи семи у $50 млрд свідчить, що союзники серйозно ставляться до економічної допомоги України.

Цей "історичний" крок може виявитися лише початковим етапом у процесі вилучення російських державних активів, загальна вартість яких становить $280 млрд. Такі сподівання висловив голова Національного банку України Андрій Пишний, який минулого тижня перебував у Вашингтоні, беручи участь у зустрічах з міжнародними партнерами під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

Журналістка Української редакції Голосу Америки Оксана Бедратенко обговорила з Пишним, куди будуть спрямовані кошти кредиту G7, наскільки ефективні санкції проти Росії, питання дедоларизації, а також з'ясувала, які стосунки існують між МВФ і Росією.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Сполучені Штати, країни Європи, Великобританія та Канада оголосили свої частки у фінансуванні кредиту на 50 мільярдів доларів, виділеного Групою семи. Яку роль відіграють ці кошти у забезпеченні економічної стабільності України?

Андрій Пишний, голова Національного банку України, зазначив: "Це надзвичайно важливо. Це, по суті, завершення угод, які були укладені на політичному рівні в Апульї навесні. Ви пам'ятаєте? Тоді зібралися лідери G7, і саме в цей момент з’явилася концепція ERA loans (програма екстреного кредитування) як можливість для України отримати вигоду від доходів, що генеруються замороженими активами."

Заяви, які надходять з Європи, США, Великої Британії, Канади та Японії, створюють враження, що ситуація розвивається позитивно, і Україні є реальна можливість отримати ці фінансові ресурси.

У цього рішення є дві дуже важливі речі:

- Відбувся злам у ставленні до російських активів, які були знерухомлені з початком війни. Якщо раніше дуже обережно, а подeкуди навіть заперечуючи, говорили щодо можливості використати ці активи, то зараз ми чуємо заяви G7, що ці активи будуть залишатися знерухомленими. Це злам позиції, і ми розглядаємо цей кредит на $50 млрд як перший крок на шляху до доступу до самого "тіла" знерухомлених активів. Цей шлях не буде ні простим, ні швидким, але мені видається, що відбулися дуже позитивні в цьому напрямку зрушення.

Інший ключовий аспект полягає в тому, що ці 50 млрд кредиту враховані в основному сценарії, узгодженому з нашими партнерами з Міжнародного валютного фонду під час п’ятого перегляду. Це свідчить про те, що МВФ вважає їх надійним джерелом фінансування для покриття бюджетних потреб.

О.Б.: У рамках програми МВФ передбачено надання багаторічних фінансових ресурсів для забезпечення економічної стабільності. Наразі наші союзники повідомляють, що деяка частина цих коштів може бути спрямована на підтримку оборони. Чи може це стати проблемою для України?

А.П.: Позиція України залишається стабільною: ми потребуємо фінансування для нашого бюджету. Сподіваємося, що ці ресурси будуть доступні без будь-яких обмежень. Діалог ще триває, і я вірю, що він дозволить нам досягти найбільш вигідного рішення для наших інтересів. Ці кошти необхідні нам цього та наступного року, а частина, можливо, буде доступна й у 2026 році.

У центрі дискусій про п'ятий перегляд програми з Міжнародним валютним фондом також знаходилася тема міжнародної допомоги. Варто зазначити, що Україна успішно завершила вже п'ять переглядів. Це є безпрецедентним досягненням, адже раніше ми ніколи не заходили так далеко в співпраці з МВФ, навіть у мирний період.

Кожен перегляд представляє собою самостійний план реформ, з чітко визначеними амбітними цілями, законодавчими ініціативами та змінами в ключових сферах соціального, політичного та правового життя. Це важливі елементи, які складають загальну картину.

Але цього року відбулися певні зміни. Пограма складається з двох частин: внутрішні можливості і пакет фінансової підтримки, який покриває розрив. Цей розрив, коли ми обговорювали дизайн програми, становив $120 млрд на горизонті програми, негативний сценарій - 140 млрд. Зараз, з огляду на те, що тривалість війни, інтенсивність війни були переглянуті, пакет фінансової підтримки з боку наших партнерів розширився і сьогодні складає вже 151,4 млрд доларів, за негативного сценарію також розширився, складає тепер вже 187 млрд.

Це погоджені цифри, підкріплені відповідними запевненнями учасників нашої донорської коаліції, які і формують цей пакет фінансової підтримки в межах програми МВФ.

О.Б.: Чи маєте ви бесіду з керівниками центральних банків країн G7 щодо їхніх побоювань стосовно передачі Україні заморожених російських активів?

А.П.: Керівники Центральних банків зазвичай є досить обережними особами. Ми ж, у певному сенсі, відрізняємося від них, оскільки іноді висловлюємо свої думки з великою категоричністю і робимо чіткі заклики. Це зумовлено нашими обставинами: у нас просто немає можливості витрачати час на протоколи, тому важливо висловлюватися максимально ясно.

Тим не менше, я розумію колег центральних банків, які починають обговорювати цю тему з точки зору ризиків, але моя позиція така: якщо є політичне рішення на рівні лідерів, то з ризиками треба працювати. Треба бути сміливішим, тому що те, що відбувається в Україні вже на 975 день війни (інтерв'ю було записане у Вашингтоні 25 жовтня - ред.), повністю переформатувало весь глобальний порядок денний.

В питанні, чи повинні росіяни заплатити, вже відчувається, що стейкхолдери стають сміливішими в своїх рішеннях, обговорюються вже технічні деталі, сфера покриття тих чи інших ризиків, хоч готового рішення наразі немає.

Ми багато уваги приділяємо комунікації з цього питання. Це дипломатія на рівні голови Національного банку України, міністра фінансів України, На кожній зустрічі так чи інакше це питання обговорюється. Воно у центрі уваги президента України, прем'єр-міністра, української дипломатії. Ми не даємо можливості для найменшої паузи.

Динаміка, з якою розвивається це питання, вражає. Політичне рішення було в травні, а станом на жовтень ми маємо угоди, які об'єднали бюрократію - американську, канадську, британську та ЄС. І це все в момент, коли в цих країнах відбувалися виборчі процеси.

О.Б.: Міністерка фінансів США Дженет Єлен оголосила про впровадження нових серйозних санкцій щодо Росії. Як ви вважаєте, які конкретно заходи мають бути вжиті?

А.П.: Ми завжди були за те, щоб увесь фінансовий сектор Російської Федерації знаходився під санкціями. Тотально.

Комунікуючи з колегами з Європейського Союзу, Сполучених Штатів, ми постійно надаємо інформацію про те, які схеми обходу санкцій ми виявляємо в фінансовій сфері, які платіжні сервіси, сервіси обміну інформацією, платіжними даними намагаються створити для того, щоб обійти санкційний тиск.

Ми щиро вдячні нашим партнерам за їхні зусилля в удосконаленні санкційних пакетів. Нещодавно до цих пакетів були включені провідні ІТ-компанії, які надають підтримку фінансовому сектору. Це приносить миттєві результати.

Ми з радістю сприймаємо новину про те, що вторинні санкції будуть негайно введені проти фінансових установ, які спробують ухилитися від санкцій. Наслідки цього кроку можуть проявитися вже наступного дня.

О.Б.: Який конкретно ефект ви спостерігаєте?

А.П.: Вони відмовляються проводити фінансові розрахунки, закривають свої рахунки та ускладнюють обстановку, блокуючи, наприклад, ініціативи, спрямовані на підтримку платіжної системи "Мир", яку просуває Росія, або спроби реалізувати альтернативу SWIFT.

Належні попередження, а потім реальні дії спонукають тих, хто навіть уявляє можливість підтримки створення альтернативної фінансової платіжної системи та співпраці з російськими сторонами, замислитись над потенційними ризиками і наслідками таких кроків.

Ми дякуємо Європейському Центральному банку, який чітко сказав, що Raiffeisen Bank International повинен дати чіткий план календарний план з обсягами, з цифрами щодо скорочення присутності в Росії.

Санкції ефективні, проте їх слід постійно удосконалювати, оскільки російська сторона невтомно шукає способи їх обійти.

О.Б.: Як ви вважаєте, чи залишить Raiffeisen ринок Росії?

А.П.: На мою думку, цей процес вже почався і поступово розвивається. Ми спостерігаємо за зменшенням активності. Нам би хотілося більше чіткості та динаміки.

Національний банк чітко визначив принцип нульової толерантності щодо діяльності в Росії. Іншими словами, якщо ви є податковим резидентом цієї країни, володієте бізнесом там або ваша материнська компанія здійснює свою діяльність у Росії, це може негативно позначитися на вашій репутації в очах Національного банку. Така ситуація є вкрай неприємною. Водночас, ми помітили значне покращення у співпраці з багатьма міжнародними компаніями.

Ключовим аспектом цього процесу є рішучість та стимул Європейського центрального банку, а також наш безперервний обмін інформацією. Я вірю, що завдяки спільним зусиллям ми зможемо досягти того, щоб Raiffeisen Bank International дотримався своїх обіцянок і вийшов з небезпечного російського ринку.

О.Б.: Росія намагається обійти санкції, створити паралельну платіжну систему, відмовитися від долара. На вашу думку, чи це реалістично?

А.П.: Я вважаю, що ні, але вони намагаються і продовжуватимуть намагатися.

Найбільш важливим питанням, яке потребує фокусу з боку і наших американських партнерів, і Європейського центрального банку - це використання цифрових віртуальних активів як засобу для проведення розрахунків. Саме туди будуть росіяни направляти свої зусилля для того, щоб забезпечити можливі шляхи обходу санкційного тиску, і тут треба працювати.

О.Б.: Думки експертів розходяться: хтось вважає, що санкції проти Росії спонукають держави шукати альтернативи долару. Чи є реальна небезпека дедоларизації?

А.П.: Цей наратив активно поширюється серед самих росіян, подібно до ідеї, що санкції не мають ефекту, а також до твердження, що більше страждають ті, хто їх вводить. Тож, можливо, варто їх скасувати?

Ні. Після вивчення доповідей, представлених на зборах Світового банку та МВФ, ми не виявили жодних загроз для існуючого статусу євро та долара як основних резервних валют у світі.

О.Б.: Під час цих зборів Міжнародного валютного фонду, Світового банку, ви розповідали колегам про досвід України. Що в основному цікавить голів центральних банків, фінансистів світу в українському досвіді?

А.П.: Дійсно, я мав унікальну можливість виступити в публічному діалозі з директором Європейського департаменту Альфредом Кеммером і розказати про український досвід, і запропонувати цей український досвід нашим друзям, партнерам, МВФ.

Ми здійснюємо ці дії свідомо, оскільки питання операційної стійкості, безперебійної роботи та поведінки в кризових ситуаціях для нас має велике значення. Ми спираємося не лише на теоретичні протоколи, а й на реальний досвід, який здобуваємо, іноді заплативши високу ціну. Це, певною мірою, наш спосіб висловити вдячність і представити нашим партнерам те унікальне, що може бути їм корисним.

Адже блекаут може спричинити не лише ракетний обстріл, блекаут може спочинити кібератака. Кліматичні виклики також можуть підважити операційну стійкість і відповідним чином впливати на безперебійну роботу.

Ми працюємо над пошуком ефективних рішень, які дозволять нам протягом року знизити рівень інфляції в п'ять разів, активізувати кредитування, відновити внутрішній ринок боргових цінних паперів та, незважаючи на війну, вже протягом двох років уникати емісійного покриття бюджетного дефіциту. Коли ми обговорюємо ці питання, банкіри усвідомлюють прийняті нами рішення, розроблені моделі, проведене прогнозування, а також налаштування нашого інструментарію та відновлення трансмісійних механізмів.

Слухаючи виступи на зустрічах Світового банку та Міжнародного валютного фонду, я зауважую, що ми перебуваємо в рамках одного й того ж порядку денного. Для нас надзвичайно важливо розуміти ситуацію у наших ключових торгових партнерах, відстежувати глобальні тенденції, цифрові трансформації, діяльність небанківських фінансових установ, віртуальні активи, іпотечне кредитування, зелений перехід та сталий розвиток. Це також є частиною нашого порядку денного, адже ми рухаємось в напрямку європейської інтеграції.

О.Б.: Які повинні бути взаємини між Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Росією в умовах війни?

А.П.: В той день, коли місія Міжнародного валютного фонду прибула до Києва, з'явилися новини про те, що Фонд розпочинає консультації з Росією в рамках четвертої статті.

Це було перше запитання, яке виникло у нас: чому ситуація раптово змінилася? Чому ми вирішили обрати шлях відновлення? В підсумку, це рішення було тимчасово зупинено, місія не відбулася, і ми вважаємо, що такою має залишатися наша позиція. Росія не повинна бути включена у глобальний процес, вона повинна усвідомлювати свою відповідальність за дії, що здійснює в Україні.

Крім того, будь-які консультації не нададуть місії об'єктивної інформації. Немає віри в те, що дані, які будуть розкриті, відобразять реальний стан справ.

Вигоди від реалізації цієї місії виявляться істотно нижчими за завдану шкоду, оскільки Путін і Кремль скористаються її відкриттям для зміцнення своєї геополітичної легітимності.

Ми глибоко переконані, що будь-яка спроба відновлення цієї взаємодії не відповідає реаліям сьогодення, які є цілком зрозумілими: 975-й день війни. Нещодавно Організація Об'єднаних Націй повідомила, що у вересні в Україні зафіксовано найвищий рівень загибелі цивільних осіб. Кожного дня наша країна піддається бомбардуванням, щодня нас атакують дрони, люди гинуть, тому сама ситуація не передбачає можливості відновлення відносин. Я вдячний за те, що було прийнято рішення про зупинку цього процесу, і місія не відбулася — це справді мудрий крок.

О.Б.: Які основні труднощі, на вашу думку, постануть перед Україною цієї зимової пори?

А.П.: Війна є найсерйознішим випробуванням, адже вона формує ризики, шоки, наслідки, а також нашу потребу і загальний стан духу. Це невід'ємна частина роздумів про майбутнє, адже сьогодні нам потрібно пережити зиму, яка, ймовірно, стане однією з найважчих в історії України.

Це відбувається через те, що росіяни прицільно нищать українську енергетичну інфраструктуру, генерацію. Так. Це буде складно, і так, це може вплинути на відповідний додатковий міграційний потік.

Я усвідомлюю і розумію, що ми також беремо участь у цьому процесі, де це можливо. Уряд, президент та Верховний головнокомандувач активно працюють над тим, щоб успішно пережити цю зиму. Наші міжнародні партнери надають значну підтримку, проте основна відповідальність лежить на нас, а також залежить від інтенсивності війни.

Виходячи з того, що спостерігаю щодня, можна стверджувати, що російські обстріли не зменшуються. Конфлікт продовжується, і це є основним чинником ризику; все інше — наслідки цієї першопричини, зумовленої війною, її інтенсивністю та тривалістю.