Нова ера оподаткування - новини на LB.ua - Завтра.UA
Изображение: vikka.ua
Непопулярне рішення давно назріло
Щоб краще зрозуміти, варто зазначити кілька слів про контекст цього історичного законопроекту, як його охарактеризовують депутати.
Україна фінансує потреби Сил оборони, зокрема виплати зарплат, закупівлю та виготовлення озброєння і техніки, а також будівництво укріплень, виключно за рахунок власних ресурсів і накопичень. Це означає, що кошти, які використовуються, надходять до державного бюджету від економічної діяльності у формі податків та мит, а також від громадян і підприємств через інвестиції на внутрішньому борговому ринку через механізм облігацій внутрішньої державної позики.
Фінансування, яке отримуємо від партнерів у вигляді прямої бюджетної підтримки — наразі це близько 40% загального бюджету — Україна зобов'язана використовувати виключно на соціальні потреби: пенсії, соціальні допомоги та зарплати в бюджетній сфері, згідно з досягнутими угодами.
Отже, фінансування оборонних витрат в основному здійснюється за рахунок податків, а також кредитних ресурсів, отриманих державою від населення та підприємств.
"Всі зібрані податкові надходження в державному бюджеті направляються на потреби безпеки та оборони. Але навіть цих коштів недостатньо, тому дефіцит компенсується за рахунок інших джерел, включаючи неподаткові доходи та внутрішні позики", — нещодавно зазначив Міністерство фінансів.
І так уже три роки поспіль. За цей час Україна оборонялася й навіть наступала, перенесла бойові дії на територію ворога, а ставок податків, як зазначили в Мінфіні, попри зростання витрат, не змінювали з початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році уряд навіть запровадив податкові пільги.
Image credit: mof.gov.ua
Джерело: Міністерство фінансів України.
На жаль, конфлікт продовжується, і для забезпечення оборонних витрат у 2024-2025 роках існує дефіцит у розмірі приблизно 500 мільярдів гривень.
Тому вперше за час великого вторгнення й виникла необхідність у такому непопулярному кроці, як підвищення податків. Мінфін розробив пропозиції, які після численних дискусій лягли в основу законопроєкту № 11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування в умовах дії воєнного стану".
Ключовими джерелами ресурсів було встановлено:
військовий внесок (утримується з заробітної плати найманих працівників);
-- податок на прибуток для фінансового сектору;
— залучення внутрішніх ресурсів та підвищення бюджетних надходжень шляхом детінізації економіки.
Урядові пропозиції викликали шквал критики з боку бізнесу й не лише. Українці апріорі ніколи не згодні з підвищенням податків на тлі традиційно кривого їх адміністрування. Основний докір стосувався принципового небажання Мінфіну навіть обговорювати підвищення також непрямих податків -- як-от податок на додану вартість (ПДВ), хоч як до цього не закликали бізнес-асоціації.
Зокрема, це відбулося й на нещодавньому обговоренні на платформі LB.ua в рамках ініціативи "Нова країна".
Фото: Макс Требухов
Сергій Марченко, очільник Міністерства фінансів
У Міністерстві фінансів, за словами міністра Сергія Марченка, намагалися знайти баланс у непростій ситуації. Щодо питання ПДВ, аргументація Мінфіну полягала в необхідності забезпечення соціальної стабільності. "Це дійсно непросте рішення. Ми вже третій рік перебуваємо в умовах повномасштабної війни, і наразі лише пільги для бізнесу отримують підтримку. Незважаючи на це, підвищення ставки ПДВ залишається одним з варіантів, хоча цей крок є досить простим, але водночас важким для тих, хто найменше захищений", -- зазначив Марченко. Зрозуміло, що міністр стикається з необхідністю термінового забезпечення бюджету на суму пів трильйона гривень. Він не може покладатися на довготривалі реформи і детінізацію, які, на думку голови профільного комітету ВР Данила Гетманцева, можуть принести додаткові надходження в 500 млрд грн щорічно. Проте, не факт, що Українська держава дочекалася б такого позитивного розвитку подій, враховуючи зростаючий тиск з боку ворога. Тож, змушені будемо діяти вже сьогодні.
Отже, скільки й чого заплатимо
1. Військовий збір
Загальний розмір військового збору підвищується з 1,5% до 5% для всіх категорій платників, за винятком військовослужбовців, для яких ставка залишиться на колишньому рівні в 1,5%. Це правило набирає чинності з моменту, коли закон буде підписано. Працівники, які звільняються у жовтні, отримають розрахунок за військовим збором за попередньою ставкою. Інші види доходів фізичних осіб (не зарплата) будуть оподатковуватися за новими ставками починаючи з 1 січня 2025 року.
Запроваджується військовий збір для фізичних осіб-підприємців.
Фізичні особи-підприємці 1, 2 та 4 групи будуть сплачувати 10% від мінімальної зарплати, яка встановлена на початку року (в даний момент це 7100 грн, отже, фіксований розмір військового збору складе 710 гривень). Водночас, якщо ФОП закриють у жовтні, тобто до того, як закон набуде чинності, нарахування військового збору не відбудеться.
ФОПи третьої групи в жовтні зобов'язані внести 1% військового збору від свого обороту, окрім стандартних 5% єдиного соціального внеску (ЄСВ). Таким чином, в річному звіті їм необхідно буде відобразити дані про сплату військового збору за останній квартал 2024 року.
З наступного року компанії зобов'язані щомісяця надавати звіти щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Депутати висловили пропозиції щодо можливості введення певних винятків. Наприклад, вони запропонували, щоб фізичні особи-підприємці, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях або в зонах активних (чи потенційних) бойових дій, а також ті, хто більше ніж 30 календарних днів перебував на лікарняному або у відпустці, були звільнені від сплати військового збору. Також розглядалася ідея звільнити від цього збору електронних резидентів, але на голосуванні ця правка була відхилена.
Изображение: EPA/UPG
Магазин у визволеному Херсоні.
2. Налог на прибыль
Банки знову, як і в попередньому році, сплачуватимуть 50 % річного податку на прибуток. Крім того, фінансові компанії (за винятком страхових) будуть зобов'язані сплатити 25 % податку на прибуток замість попередніх 18 %.
Заправні станції зобов'язані сплачувати авансові внески на прибуток у розмірі 30, 45 або 60 тисяч гривень, що залежить від категорії АЗС, за кожну точку реалізації пального.
-- Сплату податку на прибуток з обмінників валют прив'яжуть до розрахунків у євро. Розмір внеску з обмінників у столиці становитиме еквівалент 700 євро, у містах з населенням понад 50 тисяч осіб -- 600 євро, в інших населених пунктах -- 200 євро на місяць.
3. Податкове зобов'язання для сільгоспземель
З цього моменту найменший розмір земельного податку встановлюється на рівні не нижче 700 гривень за гектар. Для ділянок, де частка ріллі сягає принаймні 50 %, ставка податку складатиме 1400 гривень за гектар на рік.
4. Арендная плата
Вводять ренту на видобуток щебеню. Наразі ставка рентної плати для нерудних та неенергетичних корисних копалин складає 5 %. Раніше виробники щебеню не сплачували ренту, оскільки відповідно до законодавства щебінь не вважається природною корисною копалиною в буквальному сенсі, а є продуктом спеціалізованого механічного подрібнення гірських порід.
5. Вартість
Мінімальні гуртові та роздрібні ціни на алкогольні напої зростуть на 50 %.
Image Source: finteco.com.ua
6. Переваги та особливості
-- Звільняють від оподаткування кошти, отримані громадянами за національною програмою кешбеку "Зроблено в Україні".
Благодійна допомога, отримана громадянами в Україні або за її межами, не підлягатиме оподаткуванню. Це також стосується іноземної підтримки, направленої на допомогу біженцям, які перебувають за кордоном.
Рішення ухвалене. Суперечки тривають
В результаті цих податкових реформ, як прогнозується, додатково надійде 58 млрд грн до бюджету в поточному році та 137 млрд грн наступного. Варто зазначити, що це лише частина з необхідних 500 млрд грн. Для покриття решти суми планується залучити кошти з ринку запозичень та за рахунок детінізації економіки.
Економічні аналітики, які підтримують комплексні реформи, висловлюють сумніви щодо цього рішення уряду. Зокрема, Андрій Длігач can be expressed uniquely as "Андрій Длігачев.", голова міжнародної бізнес-асоціації Board, професор економіки та засновник Advanter Group, у своїх коментарях про підвищення податкових ставок прогнозує зростання тіньової економіки, що, в свою чергу, може призвести до зниження бюджетних надходжень.
Головним питанням є збільшення військового збору. На основі наших розрахунків, такі заходи з боку держави можуть призвести до зростання тіньової економіки в сфері заробітних плат. Ми вже спостерігаємо цей процес: з 1 жовтня деякі підприємства почали знижувати офіційні зарплати та кількість офіційно працевлаштованих працівників, -- підкреслив він. -- Це часто призводить до прийняття не найкращих рішень. Якщо наразі тіньова частка заробітних плат становить 35 %, то в нових умовах у найближчому майбутньому можна очікувати, що вона зросте до 44 %. Держава може втратити близько 40 мільярдів гривень у наступному році.
Фото: Макс Требухов
Андрій Длігач can be expressed uniquely as "Андрій Длігачев."
На його думку, як міжнародні партнери, так і українські аналітичні інститути пропонували більш ефективні варіанти: "Збільшення ПДВ на 2% могло б забезпечити майже 80 мільярдів гривень дохідної частини державного бюджету, не викликавши суттєвий ріст тіньової економіки. Необхідно здійснити реформи в митній та податковій сферах, адже у 2025 році знову постане проблема з бюджетними надходженнями. Це питання ми піднімали ще рік тому, проте отримали відповідь, що це не є актуальним".
Варто відзначити, що під час обговорення законопроєкту аналітики, окремі депутати та представники бізнесу висловлювали критику на адресу урядових підходів і пропонували альтернативні варіанти для наповнення бюджету.
Однак як сказав міністр фінансів Марченко, "правильно те, що дає 226 голосів (за ухвалення законопроєкту у Верховній Раді. -- Ред.). Усе інше -- про ілюзію...".
Цього разу знайшлися голоси — загалом 247 депутатів висловили підтримку закону.
Image source: t.me/yzheleznyak
За підвищення податків проголосували 247 народних депутатів.
Хоча в цілому процес змін, які зазнав податковий законопроєкт під час обговорення, і особливо результати голосування в другому читанні, більше свідчать не про значущість цього документа, а про його "істеричний" характер.
Навіть після завершення голосування стало очевидно, що ухвалені та відхилені поправки суперечать одна одній. Це стосується комплексної поправки Бюджетного комітету № 988, що налічує десять сторінок, яка була відхилена депутатами під час засідання, внаслідок чого вся структура законопроекту виявилася під загрозою. Проте голова відповідного комітету Гетманцев рішуче заявив: "Багато журналістів запитують, чи потрібно вносити зміни до податкового законопроекту, усувати невідповідності та чи не вдалося опозиції зірвати проект, відхиливши поправку. Відповідаю всім одразу — ні, законопроект є завершеним, і жодних невідповідностей немає".
Проте не слід виключати, що в майбутньому, коли політичні емоції навколо поточного підвищення податків зменшаться, парламент може знову повернутися до обговорення можливості паралельного підвищення ставки ПДВ. Наприклад, на 1% чи 2%. За оцінками, це могло б значно збільшити бюджетні надходження, відповідно на 45 або 90 мільярдів гривень. Можливо, Міністерство фінансів зберігає цей механізм на випадок необхідності, але наразі про це ніхто не говорить.
