Дослідження позаземного життя: можливі світи можуть знаходитися на межі нашої Сонячної системи.

Супутники Урану є перспективним напрямом пошуку світів, куди в майбутньому могло б "переїхати" людство, коли розпечене Сонце змусить нас шукати новий будинок на теренах Всесвіту.

Дослідники в галузі планетології все більш активно пропонують організувати експедицію до маловивченого сектора нашої Сонячної системи – до Урану та його супутників. Це може допомогти з'ясувати, наскільки обґрунтовані їх припущення про можливість існування життя на цих віддалених світах.

Цю інформацію повідомляє Space.

Астробіологи вважають, що деякі ознаки свідчать про можливу наявність внутрішніх рідких океанів на супутниках Урану, чиїх хімічний склад може сприяти виникненню та підтримці життя. Хоча ці небесні тіла розташовані за межами так званої "зони проживання" — оптимальної відстані від зірок, де рідка вода може існувати на поверхні, що раніше вважалося необхідною умовою для життя, існує ймовірність, що життя могло б зародитися завдяки метаболічним процесам, схожим на ті, які використовують живі організми на дні земних океанів.

Запуск космічного апарату до супутників Урану відкрив би можливість для збору даних про розвиток цих небесних тіл і їхню потенційну придатність для життя. Крім того, це могло б дати шанс на підтвердження можливого існування життя на цих об'єктах.

Група дослідників здійснила комп'ютерне моделювання, щоб вивчити дані про п'ять найбільших супутників Урана — Аріель, Умбріель, Титанію, Оберона та Міранду. Ці дані були отримані під час прольоту космічного зонда NASA Voyager 2 повз Уран у 1986 році. Результати моделювання вказують на те, що під крижаними поверхнями чотирьох із цих супутників, за винятком Міранди, можуть існувати рідкі водяні океани.

Велика відстань між системою Урана та Сонцем робить неможливим наявність рідкої води на поверхні цих планет. Однак, якщо в їхніх ядрах відбуваються процеси розпаду радіоактивних елементів, це може стати достатнім джерелом тепла для виникнення та підтримки життя. Крім того, існують свідчення того, що Міранда та Аріель проявляли геологічну активність приблизно від 100 мільйонів до 1 мільярда років тому.

У науковій спільноті вважають місію до Урану та його супутників перспективним напрямом для пошуків позаземного життя та світів, що підходять для колонізації людством у майбутньому. Однією з областей дослідження буде вивчення внутрішніх теплових умов на супутниках Урану, аби зрозуміти, наскільки вони придатні для життя.

Відомо, що на Землі одноклітинні організми можуть існувати за температури мінус 20 градусів за Цельсієм. У ще холодніших умовах живим істотам стає набагато складніше підтримувати метаболізм і отримувати енергію з навколишнього середовища.

Температура на поверхні супутників Урану коливається від -213 до -193 градусів Цельсія, але цілком можливо, що в глибині температура значно вища, а умови придатні для життя.

Другим важливим фактором є солоність води. Нині вчені вивчають земні мікроорганізми, щоб з'ясувати межу вмісту солі у воді, за якої може існувати життя. Надалі отримані результати порівняють, щоб оцінити "гостинність" океанів на супутниках Урану.

Отримання хімічної енергії є ще одним важливим аспектом у питанні виживання. Будь-яке ймовірне життя на супутниках Урану змушене адаптуватися до умов, де сонячне світло недоступне. Тому цим організмам потрібне стабільне джерело хімічної енергії. Наприклад, глибоководні організми на Землі використовують хемосинтез — процес, за допомогою якого вони здобувають енергію з неорганічних хімічних реакцій для виробництва їжі.

Щоб зберегти існування життя в його сучасному вигляді, цим океанічним світам потрібні "основні компоненти життя" — такі елементи, як вуглець, водень, азот, кисень, фосфор і сірка. На противагу цьому, токсичні речовини, наприклад, миш'як, стануть серйозною перешкодою для розвитку життя.

На ці запитання науковці ще не знайшли відповідей, однак місія до системи Урану може надати важливу інформацію про можливість існування життя на його супутниках і допомогти з'ясувати процеси, що сприяли формуванню та розвитку цих крижаних оаз.

Нагадаємо, пошуки радіосигналів із космосу схожі на очікування телефонного дзвінка. Вчений із Гарварду пропонує шукати "посилки, які вже лежать у нашій поштовій скриньці". За його словами, докази існування позаземних цивілізацій набагато ближчі, ніж ми думаємо.