Путін досі переконаний, що зможе здобути перемогу у війні проти України, - повідомляє FT.

Тепер те, що почалося як війна Путіна, дедалі більше стає війною Росії, посилюючи здатність Кремля ігнорувати витрати, пише видання.

Російський диктатор Володимир Путін вважає, що він все ще може виграти війну на виснаження в Україні.

Згідно з інформацією, наданою Financial Times, лише через місяць після вторгнення України на російські землі стало зрозумілим одне: Кремль налаштований вести війну до повного виснаження, при цьому Путін продовжує вірити у свою остаточну перемогу.

"Надії на те, що конфлікт можна буде швидко припинити за допомогою певного військового чи економічного скорочення, наразі не виправдалися. Тепер те, що почалося як війна Путіна, дедалі більше стає війною Росії, посилюючи здатність Кремля ігнорувати витрати", - пише видання.

Очевидно, що поразка під Курськом стала великим приниженням для Путіна: адже це перше вторгнення на територію Росії, яка володіє ядерною зброєю, з часів Другої світової війни, і здійснено воно було країною, що не має ядерного арсеналу. Проте малоймовірно, що це ганьба призведе до політичних труднощів для Путіна в його країні, як вважають деякі високопосадовці в Україні та на Заході.

Глибокі пласти соціальної інерції, байдужості та насильницької атомізації в російському суспільстві слугували основою влади Путіна ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Відтоді Кремль старанно підтримує ці основи режиму, паралельно посилюючи механізм репресій.

Крім того, в регіонах, що межують з кордоном і стали свідками українських дій у відповідь, підтримка зусиль російських військових на 10-15% перевищує середні показники по країні, досягаючи приблизно 60%. Це ті ж території, куди до початку війни тисячі людей регулярно навідували своїх українських родичів та друзів. Підвищення провоєнних настроїв не завжди означає збільшення чисельності армії, проте це значно спрощує завдання уряду у переконанні росіян витримувати відкритий конфлікт із сусідами.

Тому Путін не поспішає витісняти ЗСУ будь-якою ціною. Його військова увага цього року була зосереджена на сході України, де російські війська проривають собі шлях через українську оборону. Наразі Кремлю достатньо залатати пролом на Курському напрямку безсистемним перекиданням військових частин з усієї Росії, продовжуючи залучати найбільш боєздатних бійців на Донбасі. Російський правитель вважає, що йому потрібно просунутися якомога далі до настання зими, а з Курськом він зможе дозволити собі розібратися пізніше.

Це дозволяє зрозуміти, чому Кремль, незважаючи на певне збентеження, не поспішає активувати деякі з найпотужніших засобів, які має у своєму арсеналі, зокрема тактичну ядерну зброю. Президент України Володимир Зеленський, з очевидних причин, прагне подати вторгнення в Росію як беззаперечний доказ того, що на Кремль можна впливати з позиції сили – і що Захід не повинен остерігатися можливих ескалацій.

"Вся наївна, ілюзорна концепція так званих червоних ліній щодо Росії, яка домінувала в оцінці війни деякими партнерами, розвалилася", - сказав він минулого місяця.

Суть справи полягає в тому, що за кожну поразку в цій війні Путін зміг стягнути певну ціну з українського народу, а також, дедалі частіше, з західних союзників України. Протягом останніх двох з половиною років він здійснив масштабну мобілізацію, розпочав жорстокі авіаудари по українській інфраструктурі та реалізував диверсійні операції на заході. У відповідь на вторгнення в Курську область Кремль дав наказ про масовану атаку на українську електромережу, і з того часу продовжує тероризувати країну вночі.

"У цій війні для Путіна будуть подальші болісні зміни, оскільки Київ шукатиме схвалення Заходу на використання ракет далекого радіусу дії, наданих НАТО, щоб завдати ударів глибоко в середині Росії, а також розвивати власну ракетну програму за допомогою Заходу. Але Кремлю не бракує інструментів для відповіді. Найважливішим рішенням зараз є те, чи спробує Путін провести нову мобілізацію, враховуючи, що кількість російських військ вичерпана", - пише видання.

Цю проблему браку робочої сили можна подолати завдяки впровадженню електронної системи призову, яка була розпочата минулого року та повинна запрацювати до листопада. Після хвилі паніки та виїзду людей, що відбулися після часткової мобілізації 2022 року, нова система має на меті зменшити тривогу серед населення та запобігти втечі призовників за межі країни.

З огляду на рішучість обох сторін продовжувати боротьбу в Москві та Києві, навряд чи можливо знайти швидкий шлях до перемоги. В умовах зменшення ймовірності ефективної дипломатії в найближчому майбутньому, конфлікт, ймовірно, триватиме довше. Ситуація залишається непередбачуваною і стає дедалі небезпечнішою. Західним лідерам слід бути готовими підтримувати Україну впродовж тривалого та важкого етапу.

Як повідомляв УНІАН, раніше Володимир Зеленський заявив, що всі визначені для Курської операції завдання реалізовуються. Також він висловив вдячність військовим, які залучені.

Військовослужбовець ЗСУ та політолог Кирило Сазонов сказав, що зараз російські загарбники сунуть на Покровськ з флангу Селидового. За його словами, ворог відвертає увагу на Селидове, тож кидати на Покровськ таку кількість військ вже не може.