Сім ініціатив Вучича: чи присутній російський вплив у нових напруженнях на Балканах?
Президент Сербії Александар Вучич у своєму телевізійному зверненні до народу, яке відбулося в минулу п'ятницю, представив свій план щодо нормалізації відносин між Белградом і Приштиною, а також ініціативи для "захисту сербів" у Республіці Косово.
Цей план вельми схожий на односторонні вимоги Сербії до уряду Косова та міжнародної спільноти. В його основі лежить визнання Вучичем, що сербська влада не робить достатньо для підтримки сербської громади в Косові та їх захисту. На його думку, така ситуація дозволила косовському прем'єру Альбіну Курті ігнорувати раніше взяті зобов'язання та вчиняти дії без узгодження.
Квінтесенцією, таким собі гаслом можна вважати вимогу Вучича Status Quo Ante (тобто повернутися до довоєнного стану 1992 року, коли Косово було під Сербією?). Інакше кажучи, Косово -- це Сербія. Ні більше, ні менше. Й обговоренню не підлягає.
Цей план охоплює сім ключових вимог, більшість з яких, ймовірно, не буде визнано Приштиною, а також посередниками з Європейського Союзу, США та Великої Британії. Деякі формулювання викликають занепокоєння та залишають неприємне враження.
Пункт перший оголошує проведення вільних і демократичних місцевих виборів на півночі "Косова і Метохії" (так Вучич називає Республіку Косово, хоча далі не відмовляється й від загальноприйнятого Косова) під контролем і за допомогою ОБСЄ та ЄС. Це один із небагатьох пунктів, щодо якого є згода практично всіх сторін.
Другий пункт вимагає реалізації Брюссельської угоди 2013 року, що передбачає колективне повернення сербських представників до регіонального управління косовської поліції "Північ". Це означає, що сербські громади в Косові повинні бути обслуговувані переважно сербами. При цьому не йдеться про інтеграцію цих підрозділів в єдину косовську поліцію або про дотримання етнічного балансу. Централізована влада в Приштині, ймовірно, не погодиться з такими умовами, як і в будь-якій іншій країні. Це призведе до створення збройних формувань, які фактично не підпорядковуються центральній владі та можуть мати антипатичні настрої щодо Республіки Косово.
Третя вимога полягає в необхідності відновлення роботи сербських суддів і прокурорів, а також у забезпеченні стабільності функціонування сербських установ у Косові. Варто зазначити, що кілька років тому серби зупинили свою діяльність в органах виконавчої влади за вказівкою з Белграда, і така ситуація може знову повторитися в будь-який момент. Поряд з цим, не звучить жодного слова про інтеграцію в правову систему та структури судових органів Косова.
Четвертою вимогою є виведення спецпідрозділів косовської поліції з "незаконно створених" (на думку Вучича) баз і контрольних пунктів на півночі Косова, а також із приміщень, де тимчасово працюють сербські держслужбовці, які надають адміністративні послуги місцевим жителям. Наразі порядок на півночі Республіки Косово підтримують саме спецназ та підрозділи КФОР, оскільки сербські поліцейські залишили свої позиції за вказівкою Белграда.
Пункт п'ятий містить найболючішу вимогу -- негайно створити Асоціацію сербських општин. Саме згадування про таку можливість викликає в косовських керівників гостру реакцію й різке "ніколи". Вони з жахом говорять про появу косовського варіанту Республіки Сербської й тому всіляко блокують цей процес.
Шостий пункт вимагає звільнення всіх політичних в'язнів, які були затримані косовською поліцією через їхню "демократичну, громадянську чи політичну діяльність", зокрема за участь у мирних акціях протесту та наявність на барикадах. Ця вимога є неоднозначною, оскільки під час зіткнень з силами КФОР у 2022 році постраждало кілька десятків військовослужбовців. За порушення законодавства повинно бути покарання, адже це один з основних принципів верховенства права.
Сьомий пункт акцентує увагу на відновленні безперервних фінансових операцій та поштових послуг між Сербією та сербськими анклавами в Косові. При цьому, Белград прагне уникнути залучення відповідних косовських органів, оскільки їхня участь у цих процесах сприймається як визнання незалежності Косова.
Більшість вимог є редакцією Брюссельської угоди 2013 року. Але, як ми показали, диявол ховається в деталях: тут недомовлено, там пропущено, а тут замість коми поставлено крапку. Та й сама форма викладу -- вимога -- навряд чи задовольнить очікування Приштини та міжнародної спільноти.
Вочевидь, Вучич невипадково обрав таку різку форму викладу плану. Це можна пояснити кількома причинами.
По-перше, на даний момент "для косовського питання немає рішення, яке задовольняло б сербську сторону", - зазначив сербський президент у своєму виступі. Набравшись відваги, він вирішив піти на ризик, висунувши вимоги, які, на його переконання, могли б активізувати процес переговорів.
По-друге, у виступі Вучича звучало розчарування в посередницьких зусиллях Євросоюзу та США, інших міжнародних організацій, які за багато років так і не спромоглися досягнути взаємоприйнятного результату. Тому майбутні переговори -- лише на сербських умовах. Можливо, під егідою Ради безпеки ООН. Але це глухий кут, оскільки незаконний член РБ Росія блокуватиме будь-які здорові пропозиції щодо врегулювання найболючішої проблеми Західних Балкан.
По-третє, на Вучича вплинули жорсткі та неоднозначні кроки і висловлювання політиків Косова, зокрема Курті, які намагаються пришвидшити реалізацію повного контролю над сербськими громадами в Косові. Вони орієнтовані на інтеграцію цих општин у політичні та адміністративні структури республіки, що, в свою чергу, сприяє зміцненню незалежності та цілісності Косова.
Вучич також поділився планом дій, що мають на меті реалізацію його вимог. Серед запропонованих заходів — створення спеціалізованої групи прокурорів і суддів, яка займатиметься "дослідженням порушень прав людини, захопленням власності та загрозами фізичній безпеці сербів у Косові". Він зазначив, що протягом 45 днів Скупштина Сербії прийме закони, які визнають органи влади Косова незаконними, а Косово і Метохію — зоною з особливим соціальним захистом. Також планується ініціювати спеціальну дипломатичну кампанію, в рамках якої Сербія звернеться до міжнародних організацій та урядів кількох країн з відповідними вимогами. Тим часом Курті вже звинуватили у намірах вигнати сербів із Косова, що явно не виглядає як мирне рішення.
Викладені вимоги та дії свідчать про намір створити сербський анклав на території Республіки Косово, що буде під контролем та фінансуванням Белграда. Це також є спробою запобігти інтеграції сербської громади в косовське суспільство та державність. Вучич отримав можливість завдати репутаційного удару Курті, який, ймовірно, відхилить ці вимоги, що в свою чергу може продемонструвати його союзникам як в країні, так і за кордоном, що він не зацікавлений у пошуку шляхів для нормалізації відносин між державами. Це може призвести до зниження підтримки, яка є вкрай важливою напередодні загальних виборів, запланованих на лютий 2025 року.
Тривожним є те, що ці вимоги виникають на фоні зростаючої напруги в Сербії, де активно відбуваються закупівлі нової зброї, регулярні військові маневри біля кордону з Косовом, а також заклики повернути сербські збройні сили та поліцію на північ Республіки Косово, як це передбачено резолюцією 1244 Ради безпеки ООН. Крім того, незабаром очікується рішення уряду щодо відновлення загальної військової служби.
Росія, звісно ж, спробувала й собі зробити внесок у нове загострення відносин між Косовом і Сербією. Вимоги з'явилися після повернення Александара Вучича з Росії, й не можна повністю відкидати ймовірність причетності російських політтехнологів до їх появи. А напередодні анонсованого виступу Вучича російські мас-медіа поширили інформацію про нібито готовність сербського керівництва проголосити територію Косова такою, що перебуває під окупацією. Вучич у своєму виступі відкинув цю провокативну пропозицію. Наслідки такого рішення могли б не тільки ще підвищити градус напруженості, а й призвести до нового збройного протистояння.
Оголосивши вимоги щодо Косова, Вучич знову хитнувся від Євросоюзу в бік Росії, хоча недавній візит Емманюеля Макрона, здавалося, знову підштовхнув Белград трохи ближче до Брюсселя.
