"Слуги" підвищують тарифи: чесні працівники постраждають від зростання податкового тягаря.

Парламент ухвалив закон, який знаменує собою значне підвищення податків — тепер громадяни України будуть сплачувати більше. УНІАН дослідив, що включає в себе новий ресурсний закон та хто саме понесе основний податковий тягар.

Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає значне підвищення податків. Цей законопроєкт викликав численні гарячі дебати та жорстку критику з боку підприємців і фахівців. Перший раз документ не отримав підтримки навіть на початковому етапі, але після повторного розгляду та численних поправок здобув необхідні 247 голосів депутатів для остаточного прийняття.

Українці були неприємно здивовані новиною про те, що для окремих платників податків податки піднімуться "заднім числом" з 1 жовтня, незважаючи на те, що голосування відбулося лише в середині місяця.

Від початку широкомасштабної агресії, що триває більше двох з половиною років, уряд успішно уникнув підвищення податків, задовольняючи потреби бюджету за рахунок існуючих надходжень, міжнародної фінансової підтримки від партнерів та коштів, отриманих через внутрішні запозичення у вигляді військових облігацій.

Проте на третьому році великої війни ресурси почали вичерпуватися, зокрема, іноземна фінансова допомога стає все більш неритмічною, все важче переконувати партнерів у необхідності подальшої підтримки.

Ситуація з фінансовою невизначеністю стає ще більш напруженою через складні обставини, пов’язані з підтримкою Сполучених Штатів. Спочатку виникла піврічна затримка у надходженні допомоги, що змусило урядовців перерозподілити частину військових витрат з кінця року, і таким чином утворилася бюджетна прогалина. Додатково, президентські вибори в США наближаються, і результати, які залишаються непередбачуваними, можуть вплинути на подальшу підтримку України. Отже, гарантії щодо достатнього обсягу бюджетної допомоги на жаль, відсутні.

"Це не є даністю. Ніхто не зобов'язаний обіцяти. Я добре пам'ятаю перші три місяці цього року, коли через нерегулярне фінансування ми отримали лише 10% від необхідного обсягу зовнішньої підтримки. Ніхто не гарантує, що фінансування буде тривалим і стабільним. Те, що ми маємо в даний момент – це наслідок певних зусиль та усвідомлення того, що без зовнішньої допомоги Україні буде вкрай важко", - зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

Усе це викликало необхідність термінового пошуку фінансування для військових, змусивши владу вжити непопулярний захід – підвищити податки. Проте навіть ухвалення цього рішення затягнулося на кілька місяців, і, як наслідок, до кінця року нові податкові надходження виявляться значно меншими, ніж сподівалися чиновники.

Згідно з оцінками Данила Гетманцева, голови фінансового комітету Ради, це рішення може забезпечити надходження до бюджету в розмірі 30 мільярдів гривень до кінця поточного року та приблизно 130-135 мільярдів у 2025 році.

Головною новацією ресурсного законопроєкту є підвищення ставки військового збору та розповсюдження його на ФОПів, які раніше його не сплачували. Військовий збір був запроваджений у 2014 році у розмірі 1,5% від доходів працівників. Новий закон підвищує ставку збору одразу до 5 відсотків.

Для фізичних осіб-підприємців, які тепер зобов'язані сплачувати військовий збір, ставка цього збору буде визначатися відповідно до обраної групи оподаткування. Зокрема, підприємці, що належать до третьої групи єдиного податку, будуть виплачувати 1% від своїх доходів.

Для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої груп введено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, яка в Україні становить 8000 гривень. На 2025 рік планів щодо зміни цього показника немає, тому підприємці з цих груп щомісяця будуть зобов'язані сплачувати 800 гривень нового податку.

Що стосується термінів, то підвищення військового збору та розширення кола його платників передбачено на період до кінця року припинення воєнного стану.

Не пощастило і банкам, які від початку повномасштабної війни отримують надприбутки. Для них ставка податку на прибуток за 2024 рік встановлюється у розмірі 50%. Крім цього, встановлюється базова ставка податку на прибуток небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.

Наступними "цілями" нового законодавства стали автозаправні станції. Для них передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, що займаються роздрібною реалізацією пального. Відзначається, що ці підприємства зобов'язані щомісячно (не пізніше 10 числа) вносити авансовий платіж з податку на прибуток за кожну точку продажу пального.

Для АЗС, що не здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, розмір такого авансового платежу складе:

Для автозаправних станцій, які займаються роздрібною торгівлею алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, сума збору буде такою:

Це не всі несподівані труднощі. Якщо сума авансу перевищує величину нарахованого податкового зобов'язання, це не означає, що у наступному податковому періоді можна буде сплатити менше. Більш того, переплачені суми не підлягають поверненню і не можуть бути зараховані на інші податки.

До речі, Головне юридичне управління Верховної Ради у своєму зауваженні до законопроєкту вказало, що окремі його положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України. Зокрема, це стосується якраз норми щодо неповернення надміру сплачених авансових внесків.

"Це не відповідає принципу рівності всіх платників податків перед законом та недопущення будь-яких форм податкової дискримінації, що передбачає однаковий підхід до всіх суб’єктів оподаткування. Крім того, це суперечить принципу нейтральності оподаткування, згідно з яким податки і збори мають встановлюватися так, щоб не впливати на конкурентоспроможність платників", - зазначається в коментарі.

Що ж до військових, які й без того роблять надважливий внесок у Перемогу, то для них підвищення військового збору не передбачається. Вони платитимуть цей податок за старою ставкою - 1,5%.

Спочатку очікувалося, що усі без винятку платники отримають підвищення військового збору заднім числом з 1 жовтня. Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, на практиці так "пощастило" лише ФОПам-спрощенцям. Решті піднімуть податки вже з моменту набуття законом чинності.

"Втім, питання, як саме його обчислювати з середини місяця, досі залишається невирішеним," - зазначив депутат.

Обговорення урядового законопроекту від самого моменту його публікації викликали жваві суперечки як у бізнес-середовищі та серед експертів, так і серед представників влади.

Переважна кількість фахівців відзначила, що намічене збільшення податкових ставок вплине на осіб, які працюють легально та отримують офіційну зарплату.

На думку старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, збільшення військового збору для найманих працівників є несправедливим і неефективним кроком. Він зазначає, що це знову покладає додатковий тягар на "білих", адже для найманих працівників існує вибір: "воюй або працюй", тоді як для інших є можливість "працювати на спрощеній системі, отримувати перекази на карту, уникати патрулів і сподіватися на краще".

За його словами, запроваджений військовий збір для ФОПів у даному світлі більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість".

Експерти Європейської Бізнес Асоціації вважають, що будь-яке додаткове оподаткування сумлінного бізнесу, включно з підвищенням військового збору, може спотворити конкурентне середовище, оскільки працювати "в білу" стане економічно невигідно.

"Фірми, які залишаються в тіньовій економіці, мають конкурентні переваги в порівнянні з тими, хто виконує податкові зобов'язання. Таким чином, можна зробити висновок, що це може спонукати деякі легальні бізнеси перейти в тіньовий сектор як засіб виживання в умовах війни", - підкреслили в Європейській Бізнес Асоціації.

Бізнес-спільнота асоціації також висловила заперечення щодо підвищення податкового навантаження на банки України, вважаючи, що така ініціатива може негативно позначитися на фінансовій стабільності держави.

"Такий підхід не лише підриває довіру до України з боку міжнародних інвесторів, але й ставить банки в умови, коли частина їхнього прибутку буде фактично вилучена заднім числом, що створює додаткові фінансові ризики для банківської системи", - сказано в заяві асоціації.

Спілка українських підприємців разом із Федерацією роботодавців України в спільному зверненні акцентували увагу на необхідності зменшення адміністративних бар'єрів та боротьби з тіньовою економікою без негативного впливу на легальний бізнес. Крім того, деяким групам платників податків може бути призначено сплату підвищених податків із заднім числом.

"Зміни в податках та збори, а також їх ставки не можуть бути застосовані заднім числом! Це підриває довіру підприємців до держави та суперечить нормам Податкового кодексу України. Підвищення ставок створює тиск на добросовісний бізнес, сприяє зростанню тіньового сектора економіки, частка якого, за даними Міністерства економіки України, вже досягла 40% і не підлягає оподаткуванню. Це також є кроком до знищення бізнесу в Україні", - зазначено в заяві.

У початковому варіанті документу передбачалася низка інших податкових новацій, зокрема, податки "на розкіш" - додаткові збори при купівлі ювелірної продукції, нових автівок з салону, продажі нерухомості. Та всі ці пропозиції з тексту закону прибрали.

В остаточній версії, основний податковий тягар буде покладено на працівників, які працюють офіційно і отримують "білі" зарплати. Зростання збору на 3,5% від "чистої" заробітної плати стане значним навантаженням, особливо в умовах прискорення інфляційних процесів.

За даними Державної служби статистики, середня заробітна плата в Україні у другому кварталі цього року становила 20 964 гривні. Після сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% залишиться 17 190 гривень. Однак, з цієї суми ще потрібно буде сплатити військовий збір. Зараз, при ставці 1,5%, військовий збір становить лише 314 гривень, але після набрання чинності нового закону ця сума зросте до 1048 гривень. Таким чином, замість повідомлених Держстатом майже 21 тисячі гривень, на руки громадянин отримає лише 16 142 гривні.

Згідно з даними опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, 55% підприємств не зможуть покрити зростання військового збору для своїх співробітників.

У разі збільшення військового збору до 3% або 5%, понад половини учасників опитування, а саме 55%, вказали на те, що не зможуть покрити цю різницю для своїх працівників. Це, у свою чергу, спричинить зниження реальних доходів населення.

Економіст Олег Пендзин в бесіді з УНІАН висловив свої сумніви щодо закону, який, на його думку, не справляється з ключовою проблемою, через яку він був ухвалений.

"Якщо закон набере чинності з 1 листопада, оскільки його вступ з 1 жовтня суперечитиме Конституції, адже закони не можуть мати зворотну силу, це дозволить отримати не більше ніж 35 мільярдів гривень додаткових доходів до державного бюджету цього року при потребі в 500 мільярдів", - зазначив він.

Економіст також висловив свою позицію, не погоджуючись із твердженнями підприємців про те, що новий закон може завдати шкоди їхньому бізнесу.

"Чи є нововведення цього закону податками для підприємств? Ні, це фактично податки на працівників. Бізнес вже повідомив, що не має можливості компенсувати 3,5% додаткового воєнного збору, що призведе до зниження чистої зарплати. Чи постраждає бізнес у цій ситуації? Ні", - зазначив Пендзин.

Експерт вважає, що авансові платежі з податку на прибуток для автозаправних станцій не матимуть суттєвого впливу, оскільки їх буде зараховано до загальної суми податку. Крім того, запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців, який становитиме 1% від доходу (для третіх груп) або 10% від мінімальної заробітної плати, також не буде мати значного впливу.

"Основними проблемами для бізнесу залишаються 30% податок на ювелірні вироби та 15% на нові автомобілі, але ці положення не прописані в законодавстві, а податкові навантаження на розкіш відсутні. Це, по суті, створює додатковий тиск на українців, адже їх реальні доходи зменшуються, в той час як на наступний рік планується замороження зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму," - підкреслив експерт.

Те, що підвищення податків неминуче, було зрозуміло від самого початку - щойно лише уряд виступив з відповідною ініціативою. Воно й зрозуміло, адже посилювати податковий тиск на населення значно легше, аніж боротися з корупцією.

Можемо бути вдячні, втім, що чиновники уникали цього непопулярного рішення більше двох років з початку повномасштабної війни. Проте, як видно з думок експертів, податковий тягар ляже здебільшого на офіційно працюючих українців, які і без того раніше сумлінно сплачували податки.

Чимало експертів вважають, що оптимальним варіантом стало б підвищення податку на додану вартість, яке б рівномірно лягло на всіх кінцевих споживачів. Цей козир поки що не був використаний чиновниками, однак вони не виключають можливість його застосування в майбутньому, вже після підняття військового збору.

На даний момент ми не вбачаємо причин для збільшення ПДВ, хоча не виключаємо, що такі підстави можуть виникнути в майбутньому... Це майбутнє може настати як через місяць, так і пізніше... Можливо, уряд запропонує відповідні зміни. Без такої пропозиції ми не плануємо жодних дій", - зазначив наприкінці вересня Данило Гетманцев.

Незалежно від обставин, закон щодо збільшення військового збору вже прийнято, і існують підстави вважати, що це лише початок дій влади. З одного боку, справді, слід сприймати більші податкові внески як свій особистий вклад, своєрідний щомісячний донат на підтримку Збройних Сил. Проте, з іншого боку, було б доцільно, щоб для поповнення бюджету, крім непопулярних рішень для громадян, також ухвалювалися непопулярні рішення для самої влади. Першим кроком могла б стати справжня боротьба з корупцією. Якби жадібність деяких високопосадовців була меншою, можливо, і підвищення податків вдалося б уникнути.