Ув'язнення за дезінформацію про мобілізацію в Україні: які наслідки чекають на журналістів?

Командування Сухопутних військ Збройних Сил України застерегло журналістів і блогерів про можливу кримінальну відповідальність за маніпуляції навколо процесу мобілізації в Україні. До категорії "фейкових новин" можуть бути віднесені відеозаписи, що демонструють примусову мобілізацію чоловіків, а також будь-які незаконні дії працівників територіальних центрів комплектування. Фокус розглянув, з якою метою вводяться такі обмеження.

Командування Сухопутних військ Збройних Сил України застерегло блогерів та журналістів щодо кримінальної відповідальності за розповсюдження неправдивої інформації та маніпуляцій стосовно мобілізації в країні. Дії представників територіальних центрів комплектування можуть бути розглянуті як перешкоджання діяльності ЗСУ відповідно до статті 114-1 Кримінального кодексу, що може призвести до ув'язнення на термін від п'яти до восьми років.

Військові комісаріати відповідають за призов громадян України до армії, в той час як державні органи реалізують інформаційну кампанію, метою якої є роз'яснення процесів мобілізації та спростування неправдивих відомостей, які поширюються в інтернеті.

"Усі спроби спотворення або маніпуляції з тлумаченням вимог чинного законодавства України стосовно мобілізаційних заходів, а також поширення недостовірної (компрометуючої) інформації, мають єдину мету — підірвати довіру населення до державних установ і Збройних Сил України в цілому", — зазначає командування.

Кожне зауваження до порушень у роботі ТЦК береться до уваги, вивчається, а незаконним діям військкомів нібито дається належна правова оцінка з усіма санкціями.

"У повідомленні зазначається, що правоохоронні органи в межах своїх повноважень і компетенцій будуть перевіряти спекулятивні дії в інформаційному середовищі, які містять прямі звинувачення на адресу представників ТЦК у нібито незаконних діях."

Слід підкреслити, що інциденти, що виникають під час мобілізаційного процесу, зазвичай призводять до дисциплінарних заходів щодо військових комісарів. В той же час, немає жодних публічно доступних прикладів, коли за неправомірну поведінку по відношенню до громадян України їх притягували до кримінальної відповідальності.

У попередженнях військового командування не уточнюється, які відомості відносяться до категорії "фейків і маніпуляцій" з приводу роботи ТЦК і правоохоронців. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, нардепа від "Голосу" Ярослава Юрчишина, настільки брутальне попередження про кримінальну відповідальність може трактуватися представниками медіаспільноти як тиск і погрози.

Висвітлення у ЗМІ та соцмережах чутливих для суспільства питань мобілізації, за словами політика, має супроводжуватися глибокою перевіркою інформації та виключенням емоційного тла.

"Росія дійсно зацікавлена у зриві мобілізації в Україні. Але у випадку з точкою зору Сухопутних військ ми бачимо невдалий приклад комунікації. Чи можна в цих заявах побачити елемент тиску на ЗМІ? Швидше так, ніж ні. У класичному розумінні це не тиск, а некоректне інформування і заклик. Потрібно не погрожувати, а роз'яснювати, адже українські ЗМІ -- один із головних партнерів ЗСУ", -- каже нардеп Фокусу.

Висловлені застереження про розповсюдження неправдивої інформації та маніпуляцій навколо процесу мобілізації мають на меті зупинити українців від фіксації на відео та публічного повідомлення про зловживання повноваженнями з боку працівників ТЦК, переконаний старший партнер юридичної компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.

"Силова мобілізація, зв'язування рук і затягування в намисто -- це все незаконна історія. Повноважень затримувати людей у військкомів немає, це виключно прерогатива Нацполіції", -- зазначає він у бесіді з Фокусом.

Кримінальний кодекс України у статті 114-2 передбачає покарання за несанкціоновану фото- та відеозйомку переміщень підрозділів Збройних Сил України. Незаконне розповсюдження інформації про місця розташування, переміщення і тактику руху ЗСУ та інших військових формувань України карається позбавленням волі на термін від п'яти до восьми років без права на дострокове звільнення.

Ця стаття не має на меті фіксувати очевидні порушення прав та законних інтересів громадян України, що можуть мати місце з боку військових чи правоохоронців. Законодавство не містить заборон на фотографування будівель ТЦК, оскільки вони не є ні військовою технікою, ні полігонними територіями, а також не слугують складам для боєприпасів.

Ярослав Юрчишин вважає, що неправомірні дії працівників ТЦК та поліції під час мобілізаційних заходів необхідно документувати, а потім оскаржувати в судовому порядку. Він зазначає, що українцям доступні всі необхідні юридичні засоби для цього.

"Ухилянти теж порушують мобілізаційне законодавство. Межі коректності дій краще встановлювати не хайпом у соцмережах, а чіткою юридичною процедурою", -- додав він.

За словами Ростислава Кравця, командування Сухопутних військ Збройних сил України не вживає жодних заходів щодо серйозних правопорушень і зловживань, вчинених працівниками терцентрів комплектування. Водночас, 17-та стаття Конституції України чітко забороняє використання підрозділів ЗСУ та інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян України.

"Щоденно ми стаємо свідками випадків перевищення повноважень, але суди не виявляють порушень з боку співробітників ТЦК. Від командування немає належної реакції, проте від українських громадян вимагають дотримання законів. Українці вже дотримуються норм законодавства, в той час як СБУ швидко виявляє та притягує до відповідальності тих, хто насправді заважає роботі армії," -- зазначає юрист у розмові з Фокусом.

Для покращення ситуації в області мобілізації необхідно провести розслідування випадків порушення прав громадян співробітниками ТЦК під час процесу бусифікації. Справедливі покарання повинні бути застосовані до винних, а результати розслідування слід донести до суспільства. Це може сприяти підвищенню довіри до процесу мобілізації, зазначив юрист.

Фокус раніше висвітлював можливі наслідки для користувачів та адміністраторів Telegram-каналів, які діляться інформацією про локації військових комісарів і поліції. Правоохоронні органи планують шукати порушників у чатах з назвою "Де повістки?".

Нещодавно в Запоріжжі сталася інцидент, коли військовий комісар вирішив вистрілити в повітря з автомата під час суперечки з цивільними. Як повідомляє ТЦК, один із призовників не відреагував на вимогу пред’явити документи і почав агресивно штовхати військовослужбовця.