У середовищі екзопланети, що нагадує нашу, було виявлено сірку.

Дослідники, що використовують космічний телескоп James Webb, вивчили планету L98-59 d, яка знаходиться на відстані 34,6 світлових років від Землі. В ході своїх досліджень вчені виявили значну присутність сірки в атмосфері цієї планети, яка входить до складу різноманітних хімічних сполук.

Екзопланета L98-59 d, розташована неподалік від нашої Сонячної системи, має атмосферу, насичену сіркою. Цей висновок був зроблений групою дослідників на чолі з Амелі Гресьєрофф із Наукового інституту космічного телескопа в Балтиморі. 28 серпня на платформі arXiv була опублікована стаття, що містить результати їхніх досліджень.

Планета обертається навколо червоного карлика L98-59, який розташований на відстані 34,6 світлових років від нашої Землі. Окрім досліджуваного астрономами світу, навколо цієї компактної зірки обертається ще щонайменше три інші планети.

L98-59 d — це екзопланета, що класифікується як суперземля і має розміри приблизно на 58% більші за Землю. Її маса перевищує земну в 2,31 рази. Ця планета обертається навколо своєї зірки на відстані 0,05 астрономічних одиниць. Один рік на L98-59 d триває всього 7,45 земних діб. Температура її поверхні досягає 417 Кельвінів, що унеможливлює існування води в рідкому стані.

Дізнатися більше про атмосферу L98-59 d науковцям допоміг космічний телескоп James Webb. Точніше, вирішальну роль у цьому відіграв спектрограф ближнього інфрачервоного діапазону NIRSpec, встановлений на ньому. Саме він здійснив дослідження атмосфери екзопланети під час її транзиту, тобто проходження між нами та зорею.

Ці дослідження виявили, що атмосфера планети L98-59 d багата на сірку. Вона також містить водень та гелій, проте основними сполуками, які зафіксував спектрограф, є сірководень і діоксид сірки. Хоча ці речовини могли б бути присутніми на самій зорі, дослідження спростувало цю гіпотезу.

Особливу увагу дослідників привернув діоксид сірки, оскільки його виявлення вказує на фотохімічні реакції, що відбуваються на планеті L98-59 d. Зазвичай такі процеси асоціюються з газовими гігантами, але тепер стало очевидно, що телескоп James Webb має можливість виявляти їх і на планетах, схожих на Землю. Це відкриває нові можливості для тестування різних теорій еволюції цих світів.