Як надати житло людям, які постраждали внаслідок війни між Росією та Україною: місцеві ініціативи | UACRISIS.ORG
Громадська організація "Черкаський правозахисний центр" здійснила дослідження щодо ефективності реалізації місцевих політик, що стосуються забезпечення житлом людей, які постраждали від війни в Україні. Активісти поділилися результатами свого аналізу під час заходу в Пресцентрі Українського кризового медіа-центру.
Дослідження здійснювались у контексті реалізації проєкту "Забезпечення захисту та підтримки осіб, які постраждали від війни в Україні", що реалізується завдяки підтримці Міжнародного фонду "Відродження".
Тарас Щербатюк, голова Черкаського правозахисного центру, поділився причинами, чому їхня організація вирішила зосередитися на цій діяльності. Він зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення вони стали свідками великої кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих важких умов, у яких їм доводиться жити, залишивши свої домівки. У зв'язку з цим, активісти вирішили зосередити свої зусилля на забезпеченні житлом людей, які постраждали від наслідків війни.
"Із 2022 року ми почали адвокатувати питання щодо необхідності забезпечення гідними умовами життя людей, які втратили домівки через війну.
У 2023 році, коли ми помітили, що ця проблема набуває ще більших обсягів, населення зростає, а умови життя не покращуються, ми вирішили розробити цей проєкт, отримавши підтримку від міжнародного фонду "Відродження". "Ми поставили собі за мету системно займатися аналітикою в цій сфері", - поділився Тарас Щербатюк.
Керівник Черкаського правозахисного центру висловив надію, що результати цього дослідження сприятим вирішенню численних проблем.
В ході проведення дослідження активісти зібрали письмову інформацію від 721 територіальної громади України.
Додаткову інформацію про цифри надала Марина Куприкова, очільниця Східного правозахисного центру:
"Інформацію про наявне соціальне житло для ВПО надали всього 8 громад, загальною кількістю 35 об'єктів. Щодо фондів тимчасового житла, то 62 громади повідомили про наявність таких об'єктів, загальною кількістю 775 штук. Стосовно об'єктів тимчасового проживання, кризового житла для ВПО, загальна кільксть об'єктів складає 471. Серед яких 110 є нежитловими приміщеннями адаптованими для тимчасового проживання. Це заклади освіти, медичні та соціальні установи".
Вона також виділила позитивні практики.
"У Києві придбали 113 квартир для тимчасового проживання ВПО. У Бориспільській громаді реалізували проєкт капітального ремонту приміщення гуртожитку для розміщення ВПО. На 10 примішень передали ордери ВПО.
В Івано-Франківській та Харківській громаді затвердили цільові програми будівництва та придбання доступного житла для ВПО, в рамках якого громади беруть на себе обов'язок погасити частину кредитів для ВПО.
Маю надію, що це всього лише початок успішних ініціатив, і вже незабаром громади розпочнуть активну діяльність у цьому напрямку.
Згідно з інформацією, наданою Тарасом Щербатюком, в процесі дослідження активісти виявили, що першочерговою задачею є вирішення проблеми кризового житла.
Як яскравий приклад, можна згадати історії про модульні будинки, що отримали фінансову підтримку від численних міжнародних партнерів. У таких будинках спостерігається надмірна спека влітку та нестерпний холод взимку. Крім того, багато місцевих органів влади не забезпечили належну комунікацію до цих об'єктів.
Ці споруди не призначені для тривалого використання, а лише для короткочасного перебування. Мешканці висловлюють невдоволення через незадовільні умови життя. Багато з цих будинків залишаються безлюдними, адже люди не бажають оселитися в них.
Наталія Єсіна, Виконавча директорка Північної правозахисної групи наголосила, що за результатами дослідження чітко видно, що і місцева, і центральна влада не проводить системної діялбності у напрямку забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни в Україні.
Згідно з результатами дослідження, на сьогодні можна помітити, що діяльність здійснюється не зовсім організовано. У громадах реалізуються окремі проекти за підтримки міжнародних організацій, залежно від їхньої доступності та наявних ресурсів. Це не можна вважати системним підходом, адже відбувається лише використання випадкових можливостей, які виникають і зникають.
Нам треба усвідомити, що ВПО найближчим часом нікуди не подінуться. І почати працювати у цьому напрямку", - переконана вона.
На погляд активістки, необхідно впроваджувати спеціалізовані програми на місцевому рівні.
"У тих регіонах, де є такі цільові програми - вони не є дієвими через недостатнє фінансування.
Це одна з найсуттєвіших недоліків у всіх спільнотах. Це також одне з найпоширеніших пояснень на запитання, чому ви не займаєтеся цим питанням...
"Кожна громада повинна усвідомити, що рано чи пізно їй доведеться займатися програмами та впорядкувати цю діяльність", - підкреслила Наталія Єсіна.
На її думку, окремі громади реалізують ефективні цільові програми, що свідчить про недостатню результативність роботи в цій сфері.
Експерт проєкту, юрист Дмитро Науменко розповів про шляхи вирішення проблеми наповнення житлового фонду для громад.
На його думку, це процес оформлення спадщини після осіб, які відійшли в інший світ, а також оформлення майна, що не має власника.
"Якщо ми беремо міські громади, там такого майна буде набагато менше. Це пов'язано у тому числі із вартістю такого майна, і зазвичай таке майно не залишається без уваги спадкоємців. Але якщо ми говоримо про сільські, селищні громади, то такого майна там набагото більше", - розповів юрист.
Він також більш детально розглянув юридичні нюанси та труднощі, пов'язані з процесом оформлення спадщини на рівні громад.
Тарас Щербатюк на завершення озвучив основні рекомендації щодо вирішення проблем у сфері забезпечення житлом населення, яке постраждало внаслідок війни в Україні.
На його думку, необхідно:
