Захід не впливає на ту частину військової машини Росії, яка насправді потребує "голодування", - BI.

За даними, близько 70% втрат українських військових викликані російською артилерією. Знищувати її стало складним завданням для України.

Фахівці в області оборони стверджують, що Захід намагається завдати удару по невірному сегменту російської військової системи, повідомляє Business Insider.

Протягом багатьох століть знищення ворожої артилерії залишалося критично важливим аспектом досягнення перемоги на полях битв. Відсутність артилерії у противника суттєво обмежує його можливості завдавати шкоди власним військам, техніці, укріпленням та логістичним маршрутам. Саме тому держави активно використовують кавалерію, танки, авіаудари та гаубиці для нейтралізації артилерійських систем супротивника.

Завдання для України є винятково важким. Згідно з даними, приблизно 70% втрат українських збройних сил спричинені російською артилерією, що перевищує середні показники Першої та Другої світових війн, де частка таких втрат становила близько 60%. Завдяки використанню безпілотників та систем HIMARS, українська армія змогла досягти певних успіхів, знищивши понад 10 000 одиниць російської артилерії. Проте, Росія, перейшовши до військової економіки, встигла до лютого 2024 року зібрати 4780 одиниць ствольної артилерії, включаючи гаубиці, а також 1130 реактивних систем залпового вогню. Крім того, російські військові випускають до 10 000 снарядів щодня, тоді як українська армія через нестачу боєприпасів може використовувати лише близько 1800 снарядів на день.

Для України критично важливо нейтралізувати російську артилерію, адже інакше її війська залишаться під постійним вогневим тиском. Артилерійські системи надають російським військам, включаючи найманців, осуджених та мобілізованих, можливість поступово просуватися на Донеччині, навіть незважаючи на значні втрати. Проте Україні бракує необхідних ресурсів для вирішального наступу на артилерійську перевагу Росії, зокрема у сфері ударної авіації.

Західні та українські експерти пропонують інший підхід: замість знищення гармат на полі бою спробувати припинити їх виробництво. Дослідники вивчили складний ланцюг постачання, який забезпечує російську артилерію, що потребує великої кількості боєприпасів та швидко зношує стволи.

"Головним завданням має стати блокування доступу Росії до боєприпасів та нових артилерійських стволів, оскільки її постачальницькі мережі є вразливими", - зазначається у звіті аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI) та Open Source Center.

Автори рекомендують акцентувати увагу на санкціях, пов'язаних із постачанням артилерійських систем, а не обмежуватися лише сучасними технологіями, такими як мікроелектроніка.

"Тисячі тонн хромової руди набагато складніше таємно перевезти до країни, ніж кілька тисяч мікрочіпів. Хром є важливим компонентом для виробництва артилерійських стволів".

Росія, володіючи значними природними ресурсами та розвинутою оборонною промисловістю, успадкованою з радянських часів, є досить самодостатньою у багатьох військових питаннях. Проте аналітики RUSI вказують на дві критично важливі області, де країна змушена покладатися на імпорт: виробництво стволів і боєприпасів. До 2022 року Росія активно імпортувала верстати з західних країн, зокрема ті, які обладнані числовим програмним управлінням (ЧПУ). Однак із запровадженням західних санкцій у 2023 році постачання цього обладнання були суттєво обмежені, і Китай змушений був частково заповнити цю нішу. Попри це, російські виробники традиційно надають перевагу західним верстатам через їхню високу якість і точність.

Окрім обладнання, Росія імпортує близько 55% високоякісного хрому для виробництва стволів та значну частину бавовняної целюлози, що використовується у вибухівці. Санкції вже мають певний вплив. Наприклад, казахстанська компанія "Хлопкопром-Целлюлоза" скоротила постачання целюлози для російських заводів, які опинилися під санкціями, й тепер постачає цю продукцію для потреб НАТО.

В цілому, нинішні західні санкції не є достатньо цілеспрямованими та мають обмежений вплив, щоб істотно змінити ситуацію в російському оборонному виробництві. У звіті RUSI пропонується інтегрувати економічні санкції з дипломатичними ініціативами, які мають на меті зупинити постачання важливих компонентів для російської артилерії.

"Співпраця з додатковими ресурсами для моніторингу та управління ланцюгами постачання збільшить ймовірність досягнення успіху."

Проте залишається питання: скільки часу знадобиться для того, щоб санкції справді підтримали українську армію, яка вже зустрічається з багатьма викликами? Санкції функціонують подібно до стратегічного бомбардування — це непрямий спосіб ускладнити противнику доступ до зброї. Але, як показує досвід Другої світової війни, пройшло чимало часу, перш ніж авіаудари мали значний вплив на німецький військовий потенціал. Подібним чином, російські компанії, ймовірно, шукатимуть способи обійти санкції, співпрацюючи з такими державами, як Китай і Туреччина.

Отже, санкції можуть виявитися більш дієвим засобом, ніж зусилля з ліквідації російської артилерії на полі бою. Для України оптимальний варіант — це зброя, яка не потрапить на фронт.

Як повідомляло агентство УНІАН, президент Володимир Зеленський зазначив, що існуючих санкцій вже вистачає для значного ослаблення економіки Росії. Проте, для досягнення цього ефекту, санкції повинні бути ефективними.

"Суть проблеми полягає в тому, що існують способи, як їх можна обійти. Деякі держави створюють умови для цього. Є можливість впровадження енергетичних санкцій, які здатні суттєво стримати енергетичний сектор Росії. Для цього необхідна координація дій між Сполученими Штатами, Європейським Союзом і певними країнами Близького Сходу. Спільними зусиллями вони можуть досягти угоди, що значно зменшить доходи Російської Федерації від енергетики," - підкреслив президент.