Конференція міністрів з питань гуманітарних аспектів війни: результати обговорень у Монреалі.
Монреальські угоди, роль посередництва та координація у розшуку викрадених українських дітей.
З моменту початку широкомасштабної агресії Росії, з України було депортовано та примусово переміщено близько 20 тисяч дітей. Крім того, тисячі дорослих українців, як цивільних, так і військових, залишаються в руках російських загарбників, часто піддаючись жорстоким тортурам. Для пошуку ефективних шляхів їхнього швидкого звільнення Канада організувала цього тижня Міністерську конференцію, присвячену людському виміру війни, що зосередилася на реалізації четвертого пункту Формули миру Президента України "Звільнення полонених і депортованих осіб". Протягом двох днів делегації з більш ніж 70 країн та міжнародних організацій працювали над розробкою стратегій для повернення незаконно утримуваних та депортованих українців додому.
Сумні людські оповіді
Оскільки ця конференція була присвячена людському виміру війни, Україна акцентувала увагу на трагічних історіях полонених і викрадених громадян, яких у нашій країні, на жаль, чимало. Відразу після офіційного старту конференції пройшла тематична панель, присвячена злочинам Російської Федерації, де виступали українці, які повернулися з депортації та полону. Їхні особисті свідчення, що описують пережите в російських тюрмах, глибоко вразили всіх присутніх. Як зазначив Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України, делегати не могли повірити, що в сучасному світі, що розвивається, можливі такі жахливі події.
Глава МЗС Канади Мелані Жолі зі сльозами на очах переказувала присутнім свої враження від подорожі на схід Польщі на початку 2022-го року. Розгублені очі сотень тисяч матерів, які разом із дітьми тікали від загарбника - про нелюдську жорстокість якого ми тоді ще не здогадувалися - залишилися із нею назавжди.
Історії, які пролунали під час цієї панелі, нагадували трилери жахів. Проте, на думку Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, їх необхідно озвучувати. "Ми відкрито заявляємо, що за нашими даними, 95% українських військовополонених і цивільних осіб, які опинилися в руках російських сил, зазнають постійних катувань. Це сувора реальність. І ми не лише повинні про це говорити, але й вимагати, щоб усі держави посилили тиск на Російську Федерацію, включали санкції та домагалися допуску представників міжнародних організацій або правозахисників до наших громадян", - зазначив Лубінець на конференції.
Обраний Україною людиноцентристський підхід спрацював: учасники конференції відчули, а не лише зрозуміли, чому саме протистоїть Україна. Цьому сприяла й привезена посольством України виставка про насильно вивезених Росією з України дітей. На кількох стендах за допомогою дитячих малюнків розповідалося, як Росія викрадає, змінює ідентичність й перевиховує українських дітей.
Власне, основною темою конференції стали діти, яких незаконно вивезли, оскільки Канада є співголовою Міжнародної коаліції за повернення викрадених дітей. Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина розповіла присутнім, що Росія регулярно примусово змінює імена та прізвища викрадених українських дітей, оформлюючи їм нові документи. Це серйозно ускладнює процес їхнього пошуку та повернення. "Тому ми запровадили поняття "презумпції депортованості". Усі діти, які наразі не перебувають на території України, вважаються такими, що були депортовані або примусово утримуються Росією на окупованих територіях. Це означає, що кожна дитина, яка не має інформації про себе або чия ідентичність під загрозою знищення, матиме можливість дізнатися про своє минуле та зрозуміти, що Україна готова її знайти і повернути", - підкреслила Стефанішина.
Як зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Україні вдалося повернути лише 860 дітей з приблизно 20 тисяч, яких Росія насильно вивезла. Під час свого підсумкового виступу він підкреслив важливість створення "механізму, здатного виправити існуючу міжнародну систему та забезпечити її ефективну роботу в умовах викликів, які виникають через цю війну".
СПІЛЬНЕ КОМ'ЮНІКЕ І ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Одним із можливих механізмів можуть стати Монреальські зобов'язання, закріплені в Спільному комюніке, яке було ухвалене за результатами конференції. Цей документ відображає спільний набір принципів, якими учасники конференції планують керуватися в подальшій діяльності, а також підтверджує непохитну підтримку України в її боротьбі та засудження країн, що надають допомогу Росії. Учасники конференції домовилися про поглиблення співпраці задля дотримання гуманітарного права, надання допомоги Україні в реінтеграції полонених, а також про підвищення міжнародної свідомості щодо жорстокого поводження Росії з українськими військовополоненими.
Утім, найважливішим практичним результатом конференції стало офіційне взяття Катаром, Південно-Африканською Республікою та Святим Престолом повноважень переговорників із Росією щодо повернення українців, а також визначення Катару й Литви "транзитними країнами", територією яких звільнені українці повертатимуться додому. Окрім цього, ОАЕ пообіцяли докладати більше зусиль до організації обміну військовополонених. "Ми змогли залучити більше країн до переговорів, щоби повернути більше людей додому", - зауважила глава МЗС Канади.
Учасники конференції погодилися також координувати зусилля із пошуку викрадених українських дітей, ідентичність яких змінила Росія. Як пояснила Жолі, єдина міжнародна база даних дасть змогу виявляти таких дітей у разі їх потрапляння на територію держави-підписанта. "У нас є відповідні зобов'язання. Ми створили мережу - це конкретні країни, які пообіцяли, що будуть предметно допомагати нам у справі повернення дітей", - підбив підсумок конференції Андрій Сибіга.
Оскільки організатори ще не опублікували повний список країн та організацій, які підтримали Спільне комюніке, важко оцінити успішність конференції. Незважаючи на те, що у заході взяли участь понад 70 країн і організацій, відзначалася помітна відсутність кількох ключових гравців, таких як Китай, Індія та Бразилія. Однак Жолі акцентувала, що Росія виявила значну активність у спробах зірвати конференцію, застосовуючи "прямий тиск" на багатьох учасників. "Росія активно контактувала з різними урядами, намагаючись переконати їх не приїжджати до Монреаля. Це свідчить про те, що ми висвітлюємо проблему, яка є незручною для Москви", - підкреслила вона, додавши, що викрадення та утримання тисяч людей Росією не повинні залишатися в тіні.
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо особисто відвідав конференцію, щоб підтвердити підтримку України. Він зазначив: "У ці непрості часи, коли кожна демократія стикається з серйозними викликами, легко було б заявити, що ми маємо власні проблеми і не можемо продовжувати підтримувати Україну — і деякі так і роблять. Але це саме те, чого прагне Кремль. Росія розглядає історію з далекої перспективи. Для них не є проблемою відправити на загибель тисячі своїх громадян, лише щоб витримати нас. Тому всім нам необхідно подвоїти наші зусилля", - підкреслив Трюдо.
Наступний етап - розробка пропозицій для другого Саміту миру.
Подія в Монреалі підсумувала цикл тематичних конференцій, присвячених різним аспектам Формули миру. Протягом періоду з серпня по листопад відбулося дев'ять таких зустрічей, за результатами кожної з яких було ухвалене Спільне комюніке. На основі отриманих результатів незабаром розпочнеться розробка пропозицій для другого Саміту миру, на який також планується запросити представників Росії.
Для того щоб максимально зміцнити переговорні позиції України, наша делегація провела в Монреалі численні зустрічі з партнерами. План досягнення перемоги було представлено і прем'єру Канади Джастіну Трюдо. Після двох насичених днів Андрій Єрмак повідомив про зростаючу підтримку членства України в НАТО серед країн Альянсу. Голови МЗС Канади та Норвегії особисто підтвердили свою готовність запросити Україну до Альянсу. Норвезький міністр також закликав міжнародних партнерів України зняти всі обмеження на використання наданої зброї.
Загалом конференція засвідчила глобальну підтримку України й дала змогу виробити конкретні шляхи повернення додому полонених й викрадених українців. Вона також показала, що наші партнери готові докладати зусиль до встановлення миру. Утім, що важливо, не будь-якого, а справедливого й тривалого миру на умовах України. "Мир за будь-яку ціну - це не мир, а капітуляція, окупація, депортації й тортури. Україна ніколи не погодиться на це", -заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга одразу ж у своєму вступному слові.
