У Києві, Дніпрі та Львові переселенцям наразі важко знайти задоволення своїх потреб: як можна покращити цю ситуацію?
Цю інформацію озвучила Олена Шуляк, голова Комітету з питань державного управління, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на її заяву.
Вона підкреслила, що лише в містах на кшталт Хмельницького та Івано-Франківська економічні потреби внутрішньо переміщених осіб, такі як працевлаштування, справедлива заробітна плата та кар'єрний ріст, вважають важливими лише 10% опитаних. Це найвищий показник, зауважила Шуляк, тоді як у Києві, Дніпрі та Одесі він становить всього 3%, а у Львові – трохи більше, 4%. Це майже втричі менше, ніж у Хмельницькому. Навіть у Харкові, що знаходиться поблизу зони конфлікту, лише 7% населення дотримуються такої ж думки.
"Загалом, ми бачимо досить тривожну ситуацію. Оскільки набагато більше українців вважають, що приймаючі громади сприяють інтеграції ВПО, забезпечуючи їхні як житлові потреби, так і економічні. Навіть у наведених вище Хмельницькому і Івано-Франківську кількість громадян, які вважають, що економічні потреби ВПО задовольняються неефективно 23% і 33% відповідно", - підкреслила Шуляк.
У Києві, Львові та Дніпрі значна частка населення вважає, що задоволення економічних потреб переселенців є неефективним або навіть вкрай неефективним. Цей відсоток в кілька разів перевищує кількість тих, хто оцінює цю ситуацію позитивно. Зокрема, у Києві 37% опитаних висловлюють негативну думку щодо цього питання, у Дніпрі - 40%, а у Львові - 27%.
"Відомо, що війна призвела до збільшення чисельності населення в деяких громадах на 25%, що значно підвищує навантаження на соціальні служби, такі як освіта, медицина та адміністративні послуги. У зв'язку з цим, деякі громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб (ВПО), сприймають їх як тимчасових мешканців. Проте, з точки зору розвитку громади, такий підхід є в основному неефективним", - вважає Шуляк.
Депутатka підкреслила, що в Україні зараз налічується більше 4 мільйонів осіб, які вимушено змінили місце проживання, з яких 26% потребують соціальної підтримки. Це питання не обмежується лише забезпеченням житлом, але також включає допомогу в пошуку роботи, а також економічну та соціальну реінтеграцію.
"І ключова роль у цьому процесі саме у приймаючих громад. Деякі з них розуміють важливість створення умов для осілості переселенців на їх території, оскільки це допоможе їм збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і конкурентності перед іншими громадами, а деякі - ні", - наголосила Шуляк.
Вона зазначила, що багато українських спільнот досі сприймають внутрішньо переміщених осіб як тимчасове явище, внаслідок чого й самі переселенці не мають бажання залишатися на нових місцях надовго. Це питання потребує вирішення — необхідно створити умови, які б спонукали переселенців вважати нові місця проживання своїми домівками. Тому саме від місцевих органів влади залежить, чи будуть забезпечені можливості для цього на їхніх територіях.
Окрім цього, Шуляк відзначила, що для підтримки "осілості" внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на рівні центральної влади необхідні певні заходи. Наприклад, якщо переселенці матимуть можливість придбати житло у громадах, що їх прийняли, то значна частина з них залишиться жити там. Це можна реалізувати як за допомогою фінансування з програми "єВідновлення", яка передбачає виділення коштів на купівлю нового житла замість зруйнованого, так і через державну пільгову іпотеку "єОселя".
Проте наразі така опція для внутрішньо переміщених осіб відсутня. Зокрема, Уряд досі не розширив програму "єВідновлення" для тих, чиє житло було знищене або пошкоджене в тимчасово окупованих регіонах, а також не забезпечив повний доступ до програм "єОселя" для переселенців, - зазначила Шуляк.
Вона звернула увагу на те, що цього місяця Уряд продовжив термін, протягом якого внутрішньо переміщені особи можуть придбати житло за програмою "єОселя", до 10 років. Однак рекомендація знизити відсоткову ставку з 7% до 3% та зменшити розмір першого внеску з 15% до 10% поки що не була врахована.
"Хоча певні позитивні зміни відбуваються, вони все ще не відповідають актуальним потребам внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це питання вимагає термінового вирішення, як у рамках програми "єВідновлення", так і в контексті "єОселі". Громади отримають лише вигоду від таких змін", - підкреслила Шуляк.
Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи можуть придбати житло у кредит за пільговою ставкою 3% річних на строк до 30 років. Початковий внесок складає 6% від вартості житла.
