Вантажівка "Україна": історія першого автомобіля вітчизняного виробництва

При підготовці статті були використані матеріали видання "Комерційні автомобілі" та музею "Фаетон".

Свій початок перший автомобіль завдячує підприємницькій кмітливості кількох харків'ян та економічним умовам, в яких вони тоді діяли. Проте, на жаль, подальші зміни обставин призвели до згортання цього багатообіцяючого проекту.

95 років тому столицею України був Харків, а сама країна входила до складу СРСР. У ті часи в СРСР діяла нова економічна політика (НЕП), яка на короткий період дозволила громадянам займатися бізнесом, створювати підприємства та навіть організовувати автомобільне виробництво. Наприкінці 1920-х років у Харкові було створено Автоскладальний завод. Незважаючи на те, що завод був здебільшого складальним, у 1929 році він розпочав виробництво вантажівок важкого класу. Розвиток малого та великого бізнесу вимагав передусім наявності важкого комерційного транспорту.

Харків'яни обрали собі найвищий (звісно, з досяжних) на ту пору клас вантажопідйомності - 4 тони. При тому що масові ГАЗ-АА, створені кількома роками пізніше, брали на борт 1,5 тони, АМО та ЗІСи - до 3 т, а Я-3 та Я-4 - 3,0 - 3,5 т.

Відповідно до звичаїв того часу, за основу було взято вже існуючий проект - 4-тонну вантажівку Lancia Pentaiota. Італійські вантажівки тих років славилися своєю простотою, доступністю та технологічністю. Ознайомитися з передовими моделями автотранспорту тоді було нескладно, оскільки в Харкові працювали представники та "автосалони" кількох іноземних автомобільних брендів.

Всі деталі і вузли харків'яни зробили самі - або на самому Харківському автоскладальному, або на сусідніх заводах. Сьогодні в це важко повірити, але опанували навіть лиття чавунного блоку циліндрів та алюмінієвих корпусів навісного обладнання. Трансмісійні вали та шестерні, як це має бути, піддавали термічній обробці для підвищення міцності та твердості поверхні.

Зовнішній вигляд вантажівки був неповторним і повністю відображав модні тенденції кінця 1920-х - початку 1930-х років. На радіаторі красувалася назва нової машини – "Україна" (саме українською мовою).

На початку 1931 року було складено перший прототип "України", а вже в листопаді з'явився другий екземпляр. Технічні параметри відповідали європейському аналогу: шестициліндровий рядний двигун на бензині, потужністю 70 к.с. при 2200 об/хв, максимальна швидкість 50-55 км/год, довжина без вантажної платформи становила 7,0 м. Важливою особливістю харківської машини було те, що вона могла перевозити більше вантажу, ніж важила сама (4000 кг проти 3750 кг), що було рідкісним для тих часів.

Серійне виготовлення вантажівки "Україна" так і не було запущено, хоча попит на неї був би безсумнівним. Споживчі якості цього авто підтверджують дані, зібрані харківськими істориками: два випущені екземпляри служили господарству першої столиці багато років.

Автомобіль, який виявився першим виробленим на території України, судячи з усього вийшов гідний. Але на долю проекту вплинули не якості машини, а черговий поворот економічної політики: НЕП саме згорнули і величезній країні стала потрібна тільки масова техніка. Для виробництва якої почали будувати гігантські підприємства. Відтоді всі заводи з випуску вантажівок в тій країні мали статус найбільших як не у світі, так у Європі - і Кременчуцького заводу КрАЗ, до речі, це теж стосувалося. Але про його рекорди - іншим разом.